Про прощальні заходи 4 і 5 вересня повідомляють в спільноті "Типовий Кременець".
4 вересня, середа
19.00 - в дома відбудеться панахида архієрейським чином. Співатиме хор Почаївської Духовної Семинарії.
5 вересня, четвер
9.00-11.00 --- Прощання у приміщенні Кременецького РБК
11.00 --- Літургія Архиєрейським чином в Миколаївському соборі (м.Кременець). Співатиме Великий хор Почаївської Лаври.
13.00 - чин погребіння, а тоді захоронення в Білокриниці на цвинтарі тіла нашого кобзаря.
Нагадаємо, 2 вересня в Кременці, в аварії загинув Василь Жданкін. Автомобіль збив співака, який виїжджав на мопеді з бічної вулиці.
- Легенда нашого краю. Царство Небесне і вічна пам'ять прекрасному Християнину і взагалі Людині з великої літери, - написав у групі Георгій Прокопчук.
- У підручниках з історії України Василь Жданкін завжди фігуруватиме, як перший виконавець майбутньої головної пісні країни на великому концерті. Надзвичайно на той час забороненої – нашого Державного Гімну «Ще не вмерла Україна!» В дуже драматичний момент вона ним була на фестивалі ”Червона рута” у вересні 1989 року заспівана. У серці кожного, хто бодай раз зазнав розкоші від зустрічі з його неповторним тембром, хто, хоча б на мить, оцінив щире золото його інтонацій і хто, хоч подумки, зміг пережити з Василем Жданкіним незагоєний душевний біль незліченних поколінь князів та гречкосіїв, козаків і священиків, воїнів і поетів за несправдженою українською мрією, співак займає особливе місце. У його житті було багато випадкових, але надзвичайно цікавих, колоритних і доленосних історій, про які можна писати книжки, - написав у своїй сторінці в соцмережі Михайло Маслій.
Васи́ль Олекса́ндрович Жда́нкін народився 23 травня 1958, станиця Гурмай, Краснодарського краю,РРФСР,СРСР,нині РФ — український бард, кобзар, бандурист. Володар «Гран-прі» фестивалю «Червона Рута»(1989) у місті Чернівцях. Лауреат фестивалю «Оберіг» (1990, Луцьк).
Від 1960 проживав у селі Білокриниця,Кременецького району, Тернопільської області. Закінчив середню школу в місті Кривий Ріг (1975). Співав у Волинському народному хорі, Почаївській лаврі, Тернопільській обласній філармонії.
Навчався в Українській сільськогосподарській академії (Київ), Львівській консерваторії.Закінчив диригентський факультет Рівненського інституту культури(1987), де створив квартет «Птах».
Працював у Рівненській обласній філармонії, 1988—1990 — в театрі-студії «Не журись!» (м. Львів).
Від 1990 — концертував як кобзар.
Одружений, має сина Івана та дві доньки — Христину та Анастасію. Працював і мешкав у м. Кременці Тернопільської області, співав у церковному хорі Почаївської лаври УПЦ МП.
Співав баритоном. Акомпанував собі на кобзі. У репертуарі пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігора Антонича. А також на вірші українських класиків та сучасних поетів:Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Богдана Лепкого, Івана Малковича, Едуарда Драча.
Восени 1989 року на заключному концерті фестивалю «Червона Рута» вперше заспівав «Ще не вмерла Україна» публічно. У репертуарі твори: «Чорна рілля ізорана», «Послання Божої Матері»,
«Гей, літа орел, літа сизий», «Гей, там на горі січ іде», цикл колядок на слова Богдана-Ігора Антонича та ін.
Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані». Гастролював у більше ніж у 20 країнах — Аргентині, Канаді, США, РФ та ін. Автор низки музичних творів на власні та вірші українських поетів. Серед опублікованих творів — «Билина про Кременець» (1992).
Редакція "20 хвилин" висловлює співчуття рідним і близьким. Вічная пам'ять...
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер