5 січня у Тернополі в кінотеатрі Miromax відбувся показ фільму «Безславні кріпаки». Одну з головних ролей у стрічці виконав актор Тернопільського драмтеатру Андрій Малінович.
Андрій Малінович представив фільм та поспілкувався з глядачами. Актор розповів, про свій перший кастинг у великому кіно, на яких локаціях відбувалися зйомки, про те, як йому працювалося на майданчику з відомими акторами, як його вразила робота голлівудських каскадерів і чому варто піти на цей фільм.
Нагадаємо, події у стрічці розгортаються у 1844 році. Молодий Тарас Шевченко (Роман Луцький) поневіряється у кріпацтві. Також, переховуючись від лютого імператора, в Україну потрапляє японський самурай. Познайомившись ближче із Тарасом, він вирішує навчити його бойовим мистецтвам. Тепер хлопцеві немає сенсу тікати з кріпацтва. Він готовий подивитися ворогові у вічі та битися до останньої краплі ворожої крові.
Відео дня
Комедійний бойовик «Безславні кріпаки» зняв режисер Роман Перфільєв. Ідея проєкту спала йому на думку під час Революції Гідності, коли українські художники почали зображати класиків літератури у сучасних образах байкарів або хіпстерів.
Після Революції Гідності Шевченка зображали нестандартно – то космонавт, то Халк, – розповідає Андрій Малінович. – Сценариста та режисера Романа Перфільєва надихнули ці ідеї, і він вирішив: а чому б не зобразити Кобзаря самураєм? Чому не поєднати б українську історію і Японію. Він також надихався фільмами Тарантіно, Куросави, хоча він це відкидає, скільки ми не говорили про це. Бо, як він вважає, і Тарантіно, і ті, хто був до нього, теж зміксували у себе щось чуже.
Трюки голлівудського рівня
Перша назва фільму була «Тарас Шевченко: Перший самурай», згодом її змінили. Сценарій переміг на конкурсі патріотичного кіно і отримав фінансування від держави у розмірі 19.6 млн. грн. при загальному кошторисі у 24,5 млн. грн. Знімаючи фільм особливу увагу приділили костюмам та бойовим сценам.
Андрій Малінович розповів також деякі подробиці і про тих, хто створював костюми, і про виконавців трюків та бойових сцен.
Усі костюми фільму – це робота Наталії Степанєєвої – художниці по костюмам. Також – це наш земляк з Франківська Андрій Яремій і дівчата — це насправді великий цех – декоратори, костюмери, освітлювачі – це 70-80 людей на майданчику. Кожен відповідає за всі деталі – той ґудзика підшиє, той ще щось поправить. То колосальна робота, — розповідає актор.
А щодо каскадерів, то вони, за словами актора, «з’їли» понад половину бюджету стрічки.
У цієї команди складна абревіатура, – каже актор. – Одним словом – це команда хлопців, українці, каскадери, ви їх могли бачити у сіквелі «300 спартанців». Це – бомба. Вся хореографія у фільмі, усі бої, польоти, які ви побачите – це все робили наші хлопці, яких знає Голлівуд. Вся хореографія готувалася півроку. Це все дуже дорого.
Про "дику" роль
Роль у мене дика, звісно, – розповідає Андрій Малінович. – Це поганець, наркоторговець, чоловік, який продає людей. Він злий. Це повний антипод мене в житті і тому мені було дуже цікаво працювати з таким образом.
Тому коли актора запитують, як йому було в ролі поганця, він відповідає: «Це – супер"
— За свою кар’єру в театрі я не зіграв жодної негативної ролі. Не получалося. Я грав Ромео, Хлєстакова... Комісар я не сказав би, що це такий вже негативний персонаж. А тут це був основний антагоніст – все побудовано на протистоянні з ним. Мені подобається працювати над такими ролями, — зазначає пан Малінович.
Також Андрій Малінович розповів, як його обрали для участі у фільмі.
Кастинг робила Алла Самойленко, – зазначив пан Малінович. – Вона відкрила не одного актора. Роки 3-4 тому вона була у Тернополі і відбирала акторів, зустрічалася, спілкувалася, записувала відео, фотографувала. Я теж туди потрапив, ми поспілкувалися. Згодом був мій перший кастинг на велике кіно. І я його... успішно провалив. Але потім вона дала мені певні настанови, щоб так сильно не хвилюватися. Я думав що на мені хрест в кіно вже поставили, але – ні, вона мені знову зателефонувала і прислала текст на чотири сцени, я мав це вивчити за ніч. Потім я пройшов кастинг. А через два місяці мене затвердили на роль. Я на той час вже був готовий на будь-яку сцену у фільмі. Та навіть якби мене не взяли, це також було б гарним досвідом. Але, напевне, це так зірки зійшлися, вони всі відчули там вгорі, що це – моя роль. І так власне я туди потрапив.
Про те, чому варто піти на «Безславних кріпаків»
Я тішуся, що кіно українське розвивається, що кіно українське набуває все більш професійного характеру, я тішуся тим, що кіно має все більший і більший бюджет і я сподіваюся, що так буде і надалі, що наша держава буде підтримувати кіновиробництво, бо в нас маса талановитих людей, – каже Андрій Малінович. – Хочу сказати вам, що кіно – дійсно бомба, кіно класне, кіно голлівудського рівня, ну, звісно, це не ті кошти, але на ті кошти, які виділили на це кіно, цей екшин так зняти – це треба вміти. Тому йдіть в кіно і гарного перегляду!
Тож наскільки Тарас Шевченко у інтерпритації творчої групи перегукується з тарантінівським Джанго, можете скласти думку самі.