Тернопільський психолог Владислав Газолишин оцінює категоричні ультиматуми закоханих

Передусім Олена хоче вирізнятися серед інших – чи то своїм неймовірним коханням до Ігоря, чи ліричними віршами.  Однак це бажання, зважаючи на непростий характер дівчини, надто сильне. Воно заважає їй нормально жити, штовхає на необдумані вчинки. Дівчині слід навчитися ділитися своїм коханням і не вимагати від хлопця взаємності. Адже силою не будеш милою.В природі існує два різновиди закоханості – у себе і в когось. Перший тип притаманний егоїстичним натурам, яким байдуже усе, окрім власної персони. Їхні почуття надумані, а об’єкт пристрасті часто недосяжний. Такі люди обожнюють грати на публіку. Однак нещирі емоції рідко кого зачіпають. Другий тип –  справжня закоханість. Це почуття благородне, йде від душі, і немає значення, взаємне воно чи ні. Людина, яка кохає, здатна віддавати, нічого не вимагаючи взамін. Який тип притаманний читачці, визначити важко. Це може показати лише час, який для кожного свій. Я раджу Олені трохи зачекати. Лише так вона зможе дізнатися, якими є її почуття – справжнім коханням чи швидкоплинним захопленням. Поведінка дівчини варта захоплення – вона не замикається в собі, а відкрито говорить про своє кохання до Ігоря. Якісь жіночі хитрощі та інтриги – не в її характері. Дівчині просто подобається кохати. До того ж, нерозділені почуття надихають Олену на написання віршів. Кохання з часом минає, а поезія – вічна. Між іншим, більшість великих письменників були нещасливими в коханні. Вони страждали і творили.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.