Тіло єдиного сина матір зустрічала під звуки сирен. Тернопільщина прощається з Сергієм Петровським

• За дітей Сергій завжди був горою: 3-річний Моісей та 7-річна Аанастасійка бачитимуть тепер батька лише на фото.
• Він міг би лишитись в Польщі, де працював взимку. Але не зміг. Приїхав додому, щойно почалось повномасштабне вторгнення. Казав, мовляв, хлопці воюють, і я не сидітиму…

1 серпня Сергієві могло би виповнитись 37 років. Але його не стало 20 червня через  вогнепальне поранення, отримане на передовій.

В Лановецькій громаді 24 червня 2022 року оголошено Днем жалоби. Цього дня у Вишгородку свого Героя провели в останню путь. У загиблого залишилася мама Галина Євгенівна, в якої Сергій був єдиною дитиною, дружина Лариса та та двоє маленьких діток: 3-річний Моісей та 7-річна Настуня.  











Петровський Сергій Дмитрович народився 1 серпня 1985 року у с. Вишгородок Лановецької громади. Патрульний прикордонної служби «Харків» помер 20 червня 2022 року внаслідок вогнепального поранення, несумісного з життям.

Під звуки серен зустріла Лановецька громада напередодні тіло загиблого солдата Сергія Петровського.

Тридцятишестирічний прикордонник був призваний на військову службу наприкінці березня, відтоді вірно та відважно захищав нашу країну. Про це повідомили у Лановецькій міській раді.

В селі любили і шанували

— Пекучий біль втрати терзав серце матері, осиротіли двоє діток, овдовіла дружина — уся Лановеччина втратила вірного сина, справжнього українця, — повідомили у міськраді. — Чин похорону відбувся 24 червня о 10:00 год. у рідному селі Сергія Петровського Вишгородку.

Сергій народився і проживав у Вишгородку. Працював на виробництві бруківки, хороший  сім’янин і чудовий батько, який понад усе любив своїх діток і стояв за них горою. Про це розповів Іван Кізюк, староста Вишгородок.

— У селі його шанували і любили, бо зажди старався всім помогти, — каже Іван Кізюк. — А ще за те, що був доброї вдачі. Добряк… Чин похорону проводить владика Нестор. Провести в останню путь свого Героя прийшли односельці та мешканці багатьох навколишній сіл. Ми пам’ятатимемо його завжди як мужнього й  хороброго воїна та нашого захисника.

Сергій спокійно міг лишитися б у Польщі, де працював взимку і де його застала війна. Проте батько двох дітей швидко повернувся додому. Казав, мовляв, хлопці воюють, я не зможу залишатись осторонь і відсидітись в Польщі.

— Взимку на виробництві не було такої роботи, то Сергій поїхав, аби яку копійку заробити дітям, — пригадує Іван Кізюк. — Буквально в перші дні війни він повернувся із-за кордону, і визвався добровольцем, пішов служити. Спочатку був в "учебці", там вже розподілили – він потрапив у прикордонники.  

В дитинстві хотів бути військовим

Ще й школі Сергій непогано вчився і планував вступати до військового вишу у Львові. Проте недобрав балів, і з військовою кар’єрою не склалось. Відівчився, мав іншу професію, проте за фахом не працював.

— Ще в неділю, 19 червня, Сергій говорив із мамою, сусідами. Я з ним говорив — він дякував, бо ми йому передали літню форму, — пригадує Іван Кізюк. — Дякував на кожному слові і запевняв, що в нього все добре. Нікому ніколи не скаржився, що там важко чи страшно. За війну – ані пари з вуст. Не хотів, аби мама чи інші переживали. Казав лише, що все добре.

Солдат Петровський Сергій Дмитрович був патрульним прикордонної служби «Харків».

Вшановуючи загиблого земляка, в Лановецькій міській територіальній громаді 24 червня 2022 року оголошено Днем жалоби. На знак скорботи за загиблим приспустили державні прапори. Лановеччина оплакує свого Героя…

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває матері, дружині, діткам, родині, односельцям та побратимам. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.