Цей день в історії: 6 червня в Україні відзначають День журналіста
Також цей день пам'ятний початком Коліївщини і стартом кар'єри The Beatles. А з новинок техніки з'явилися електрична праска і "Тетріс".
Професійне свято працівників засобів масової інформації України. Встановлене Указом Президента України від 25 травня 1994 року, в якому вказано, що День журналіста щорічно відзначається в день вступу Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів (1992), йдеться у Вікіпедії.
А з незвичайних свят 6 червня відзначають День іграшки Йо-Йо, День садівництва та День кінотеатру просто неба.
Події
1768 - Козацький загін Максима Залізняка вирушив з Холодного Яру під Чигирином у похід проти поляків - в Україні почалось повстання, що увійшло в історію під назвою Коліївщина і забрало життя до 200 тисяч чоловік.
1882 - Ньюйоркець Генрі Сілі запантетував електричну праску.
1924 - англійський альпініст Джордж Меллорі та його соратник Ендрю Ірвін першими у світі спробували підкорити найвищу вершину в Гімалаях – Еверест (Джомолунгма; 8848 м).
1933 - у місті Кемден (штат Нью-Йорк) відкрився перший в світі кінотеатр, в котрому фільм, що проектувався на екран розміром 12х9 метрів, можна було дивитись не виходячи з автомобіля. Він був збудований Річардом Холлінгшедом і був розрахований на 400 автомобілів. Вартість квитка становила 25 центів за людину і ще 25 центів за авто.
1944 — початок операції "Оверлорд" (виадка військ союзників під командою Ейзенгауера в Нормандії). Відкриття «другого фронту» на Заході.
1959 - в Тернополі відкрили пам’ятник О.С. Пушкіну – перший і єдиний на Західній Україні.
1962 - Продюсер Джордж Мартін вперше прослухав аудіозапис The Beatles і оцінив їх пісні як "... просто-таки кошмарні". Трохи згодом він зустрівся з учасниками групи, змінив про них думку, підписав контракт The Beatles з фірмою Parlophone і залишався їх продюсером весь час існування групи.
1984 - радянський програміст Олексій Пажитнов анонсував гру «Тетріс», створену для комп'ютера «Электроника-60». Гра практично зразу стала популярною в усьому світі і станом на 2010 рік було продано 170 мільйонів копій для комп'ютерів всіх платформ, а також ігрових приставок, портативних електронних пристроїв і мобільних телефонів.
1990 — Всеукраїнський православний собор у Києві проголосив патріархат УАПЦ і обрав митрополита Мстислава першим патріархом Української автокефальної православної церкви
1994 - поблизу м. Сіань (КНР) зазнав катастрофи пасажирський літак Ту-154 китайської авіакомпанії «Сібей» внутрішніх авіаліній. Загинули 160 людей – пасажири і члени екіпажу. Вважається найбільшою катастрофою в історії цивільної авіації Китаю.
Народились
Дієго Веласкес (1599-1660) - іспанський живописець, один з найяскравіших представників золотої доби іспанського живопису.
Майже сорок років був придворним живописцем короля Філіппа ІV, писав портрети самого короля, його дітей, оточення, карликів і блазнів, що розважали королівську родину; у нього лише декілька картин на релігійні й міфологічні теми (та й ті більше за назвою – «Кузня Вулкана», «Вакх», «Венера і Амур») і одне єдине історичне полотно – «Здача Бреди». Життя митця було зосередженим подвигом служіння істині мистецтва. Він був придворним, але якщо за цим словом уявляти пишне, сите світське життя, то це аж ніяк не стосується Веласкеса. Він лише писав картини, а крім того, виконував різноманітні цілком ділові обов’язки. Наприклад, був завідувачем двірцевих приміщень (що його надзвичайно обтяжувало). Він був скромним, невибагливим і небагатим. Один з його біографів зазначає: «Цей наближений іспанського двору більш близький до злиднів Рембрандта, аніж до буржуазних розкошів Рубенса». Іван Крамськой, який благоговів перед Веласкесом, говорив: «Смотрю на него и чувствую всеми нервами своего существа: этого не достигнешь, это неповторимо. Он не работает, он творит, так вот просто берёт какую-то массу и месит, и, как у Господа Бога, - шевелится, смотрит, мигает даже, и в голову не приходят ни рельеф, ни рисунок, ни даже краски, ничего». Це було сказано у ХІХ столітті. У ХХ – Ортега-і-Гассет у своєму блискучому нарисі про творчість Веласкеса зазначив наступне: «Ми схильні підозрювати у Веласкесі такі почуття і думки про життя, які для тогочасної людини є просто дивовижними. У його картинах є печаль, серйозність, суворість, що начебто засуджують будь-які веселощі. Цілком можливо, що саме ця грань його творчості могла б сьогодні зацікавити нові покоління художників, які так затято намагаються показати спідній бік килима, що називається життям». На пам’ятнику Веласкесу викарбовано два слова: «Живописцю істини».
Олександр Пушкін (1799–1837), російський письменник, фундатор нової російської літератури. «Милый ангел! Ты спрашиваешь, что я делаю. Ничего путного, мой ангел. Однако дома сижу до четырех часов и работаю. В свете не бываю; от фрака отвык; в клубе провожу вечера… Хлопоты по имению меня бесят; с твоего позволения, надобно будет, кажется, выйти мне в отставку и со вздохом сложить камер-юнкерский мундир, который так приятно льстил моему честолюбию и в котором, к сожалению, не успел я пощеголять… Ты зовешь меня к себе прежде августа. Рад бы в рай, да грехи не пускают. Ты разве думаешь, что свинский Петербург не гадок мне? Что мне весело в нем жить между пасквилями и доносами? Ты спрашиваешь меня о «Петре»? идет помаленьку; скопляю матерьялы – привожу в порядок – и вдруг вылью медный памятник, которого нельзя будет перетаскивать с одного конца города на другой, с площади на площадь, из переулка в переулок. Тетка меня все балует – для моего рождения прислала мне корзину с дынями, с земляникой, клубникой – так что боюсь поносом встретить 36-ой год моей жизни. Покамест прощай, мой друг. У меня желчь, так извини мои сердитые письма» (З листа поета до дружини, Наталії Гончарової, 1834 рік).
Лука Дем’ян (1894–1968), український письменник, збирач фольклору (збірки казок «Зачарована підкова», «Чарівне серце», «Казки»). Один із перших закарпатських письменників, який почав писати твори сучасною українською мовою. Разом із братом Іваном був засновником «Просвіти» у рідному селі Верхні Верецькі (нині Верхні Ворота Волоцького р-ну Закарпатської обл.).
Тетяна Пельтцер (1904–1992), російська актриса, народна артистка СРСР, лауреатка Державної премії СРСР. Працювала в Московському театрі сатири, театрі «Ленком». За своє життя зіграла чимало ролей в театрі й кіно. Знялась також в українських стрічках: «Великий клопіт через маленького хлопчика», «Малявкін і компанія».
Альберт ІІ (1934), король Бельгії (1993–2013).
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
