У Тернополі триває тренінговий проект “Молодіжний лідер Світового конгресу українських молодіжних організацій”, участь в якому беруть молоді діаспоряни з 12 країн: Грузії, Молдови, Литви, Італії, Російської Федерації, Ізраїлю, Словаччини, Румунії, Польщі, Греції, Казахстану та Сербії.
Представники перебуватимуть на Тернопільщині тиждень та обдумуватимуть можливість залучення в Україну інвестиційних проектів, обмінюватимуться досвідом, навчатимуться, створюватимуть проекти та програми
Голова Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій Мирослав Гочак, народився та живе в Сербії, але є українським діаспорцем в четвертому поколінні.
- Українській діаспорі потрібна допомога та підтримка, - каже Мирослав Гочак. - Зараз ставлення до діаспори трохи покращилось. Бо кілька років тому діаспора була ворогом - мовляв ви собі поїхали, і нас покинули. В кожного були якісь свої життєві обставини, але ми не забуваємо хто ми є. - Влада має нас підтримувати, як це робить зі своєю діаспорою Ізраїль чи Вірменія. Насправді Україна та діаспора потрібні один одному. А зараз українська діаспора є самодостатня, і "виживає" власними силами. Але скільки наша діаспора може так протриматись? Якщо так буде і далі, то через 40-50 років діаспори може і не бути.
Зокрема в рамках тренінгу до Тернополя приїхала 21-річна Теона, яка народилася в Грузії. Дівчина була в Україні лише кілька разів, однак з гордістю заявляє, що в ній тече українська кров.
- В мене батько грузин, мама українка. Вони познайомились в Грузії, були військовими. А я самого дитинства була активною учасницею в українській діаспорі. Я закінчила в Грузії 9 класів української школи імені Михайла Грушевського. Але зараз це звичайна грузинська школа, а українську мову наразі там вивчають лише факультативно. Я навіть не змогла закінчити цю школу саме з цих причин. І з кожним днем бажаючих вивчати мову зменшується. Бізнес всі вміють робити, а культуру - ні.
Теона Кахіані - голова української молодіжної організації в Грузії.
- Хвиля націоналізму в Грузії є досить потужною, тому забути про свою національнісьть досить легко. Я дуже пишаюся тими людьми, які не забувають. Наша організація була заснована в 2017 р., щоб об'єднати діаспору в Грузії і поглибити знання про Україну не тільки для тих, хто приїхав з України, а й діаспорян, які народилися в Грузії. Хочемо, щоб школа знову стала знову україномовною. Я збирають закінчити університет і поступити на магістратуру в Україні. Роздумую про те, щоб навіть залишитись в Україні.
Молоді діаспоряни пробудуть на Тернопільщині тиждень. Окрім навчання напрацьовуватимуть механізми залучення в Україну інвестицій.
- Зараз є понад 20 мільйонів української діаспори в різних країнах світу - це просто колосальний потенціал, - каже голова ОДА Степан Барна. - Зараз наші підприємці стикнулися з тим, що нема кому на них працювати. Зараз ми напрацьовуємо стратегію повернення українців додому. Ми вже сьогодні готові запропонувати умови тим, хто стали успішними в країнах світу вкладати капітал в економіку Тернопільщини. До мене вже звертаються поляки, про відкриття підприємства на Тернопільщині. Також планується відкриття японського підприємства Fujikura. То чому японці можуть реалізувати себе на Тернопільщині, а українці - ні?Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Анонім
Петро Білецький
ігор
Що за питання? Тікаєш з України коли вже зовсім набридло бути бидлом яке потрібне країні тільки на виборах, а весь інший час потребен лише щоб тебе доїли. Дуже багато людей хоче повернутись назад і знову в цьому приймати участь?