Вітаємо вдома, Герою! З полону повернувся 23-річний військовий з Теребовлянщини Назар Петрович

23-річний Герой Назар Петрович у серпні 2022-го потрапив у полон в Новій Каховці. Відтоді рідні бачили сина і брата лише один раз — на відео російського телеграм-каналу. Через що пройшов — не питають. Але дякують Богові, що живий і повернувся.   

19 травня сестра Героя Natalia Petrovych опублікувала світлину з підписом: «Братик»

Історію Героя «20 хвилин» писали в публікації: «Наші молитви почули»: з полону повернувся 23-річний Назар Петрович з Теребовлянщини

Назар Петрович народився 31 березня 2002 року у с. Лошнів. Тут навчався і проживав. Звідти пішов на строкову службу, а згодом підписав контракт з однією з частин. Влітку 2022 року потрапив в полон. 
Про те, що військового звільнили і він вже в Україні, підтвердила «20 хвилин» 6 травня староста села Ольга Мазур. 

— Емоції переповнюють, хочеться плакати, — каже Ольга Мазур. — Радість дуже велика для кожного з нас, односельців. Я вже зідзвонювалась з його сестрою, вона каже, брат є у списках. Їй вже дзвонили з координаційного штабу, сказали чекати, що Назар передзвонить. Ми всі чекаємо бодай якоїсь інформації. Наші спільні молитви були почуті.  

Сестра Назара Наталія Манчуленко розповіла журналістці, що з братом спілкувалася вже двічі. І не може повірити та прийти до тями, що Назара таки дочекалися, він вдома.  

Три роки пошуків і невідомості

Про те, що у серпні 2022 року потрапив у ворожий полон, рідні дізналися з російського телеграм-каналу, коли побачили відео його допиту. Він там сидів, говорив всі дані, ким був. Розказував, як потрапив полон. А рідним від побаченого серце краялося. 

— Після цього ми одразу повідомили координаційний штаб у Тернополі. Потім мама їздила здавати ДНК, написали заяву у поліцію, — згадує Наталя Манчуленко. — Потім були на зібранні з представниками Червоного хреста в ОВА. Абсолютно нічого не знали, де брат. Але я часто писала йому листи. Це мені порадили на зібранні, в Інтернеті є схема, як це робити правильно. Послання перевіряють, чи нема там нічого зайвого, і передають на російську сторону. Брат казав, що жодного не отримав. 

Все, що знали про Назара, що в 2024 році був в колонії в Ростовській області. Про це дізналися з кабінету військовополоненого. Більше — жодної інформації. Навіть звільнені з полону односельці показували фото Назара вчорашнім бранцям кремля, шукали, але жодного разу його ніхто не впізнав. Інформації не було жодної, і від цього просто опускалися руки. Але чекали і вірили, що обов’язково повернеться. Чекала вся велика родина — у Назара є мама, дві старших сестри і ще двоє рідних по мамі. Після смерті батька мама має другу родину, де двоє дітей. 

Жінка радить тим, котрі чекають повернення рідних, ніколи не зневірятися. Щиро вірити, що вони повернуться. Чекати, обов’язково чекати! Переконує, що полонені все відчувають на відстані і це їм вселяє віру, що невдовзі обіймуть рідних. 

Наразі родина приймає вітання — люди дзвонять звідусіль і вітають з поверненням Назара додому. За нього дуже багато молилися і підтримували сім’ю. Тепер всі радіють. Часто й плачуть — але нарешті це сльози радості…

Читайте також: 

Дякуємо за мужність: у рідне село повернувся Дмитро Дерлиця, який був у полоні понад два роки 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.