«Війна не може перемогти мистецтво». Як діє креативний кластер Na пошті під час війни

• Креативний кластер Na пошті один з найголовніших творчих майданчиків Тернополя. Концерти, художні виставки та поетичні вечори не одноразово збирали у креативному кластері велику кількість відвідувачів.
• «20 хвилин» дізналися як креативний кластер адаптовувався до умов воєнного стану.

– Напередодні повномасштабного вторгнення ми готувалися до двох концертів «Жадана і Собак». Усі квитки були розкуплені і загалом все було готово до прийому артистів, – каже керівниця креативного кластеру Марія Юрчак.

У перший місяць нового етапу війни в Na пошті було організовано нічліг для вимушених переселенців. Крім того, через своє розташування у підвальному приміщенні креативний кластер став неофіційним бомбосховищем.

– На самому початку, ми, як і всі були трохи розгублені, але одразу вирішили робити те на що маємо змогу. В закладі було декілька матраців та ковдр, які ми купили раніше для проведення арт-резиденцій, ще щось привезли з дому, попросили друзів і тут з’явилось декілька ліжко місць. В перший місяць, вимушених переселенців було дуже багато, в деякі ночі тут збиралось близько сорока людей. В такому режимі ми жили місяць і ніяких заходів, зрозуміло не могли проводити, – додає Марія.

Першою подією під час воєнного часу, став відкритий мікрофон «Словозброя», проведений 20 березня. Він був присвячений дню поезії. Участь в заході взяли Василь Махно, вийшовши на онлайн зв’язок із Нью-Йорка, та декілька тернопільських поетів. Це була також перша подія в кластері, в ході якої йшов збір коштів на ЗСУ.

–Ще в той перший місяць, ми намагалися проводити кінопокази, підбираючи відповідну воєнному стану тематику фільмів. Однак після кількох показів зрозуміли, що це не на часі.

Згодом, коли ситуація з розміщенням ВПО у місті покращилась і з’явились місця для їх поселення, ми зрозуміли, що маємо повернутись до того що робили завжди – підтримки української культури. Це наша зброя проти росії і водночас те що ми охороняємо і заради чого б’ємось, – каже керівниця кластеру.

Усі події які відбуваються в Na пошті є благодійними. Зібрані на них кошти перераховуються на потреби армії.

–Станом на зараз ми набрали практично такого ж темпу, який був до війни. Щотижня у нас відбувається  як мінімум три події, на яких ми збираємо, по кілька десятків тисяч гривень для збройних сил. Найбільший наш внесок це 70 тисяч гривень за один вечір, але навіть дві тисячі, які ми зібрали іншого разу це важливо, – розповідає Марія. 

–Наші коміки одні з перших відгукнулися на цю ситуацію і також передають кошти на збройні сили. Для збору коштів, підтримки нашого бойового духу та приниження ворога у нас існує декілька гумористичних форматів

Ми одразу прийняли для себе рішення, що будь-яка допомога потрібна і будь-яка допомога прийнятна, тому зі стендапом розпочинати було не страшно. Тим більше коли під боком приклад «ТерОнліфансу», там дівчата збирають кошти на ЗСУ, навіть радикальнішим способом.Було небагато негативних коментарів з приводу гумористичних виступів.

Крім того неможливо перебувати в стресі постійно. Потрібна емоційна розрядка, бо в іншому випадку, доведеться збирати гроші на оплату послуг психіатра після війни. Зараз усі ми маємо працювати і працювати добре, а стрес  для такого завдання не найкращий помічник. Потрібно відновлювати емоційний ресурс і стендап один зі способів такого відновлення, – відповідає на наше питання про побоювання перед першими гумористичними шоу під час війни, каже менеджерка.

–Війна не може перемогти мистецтво. Навіть навпаки. Я є викладачем історії мистецтва і спостерігаю це у минулому – в часи криз та воєн мистецтво розвивається, засновуються ініціативи, народжуються нові течії та жанри. Під час Першої світової, наприклад, виник дадаїзм, а Лесь Курбас заснував «Березіль». Повертаючись до питання про стендап під час війни – хіба в Другу Світову не крутили фільми Чарлі Чапліна. Це необхідні речі, не зважаючи на весь жах життя не зупиняється під час війни. Постійна небезпека загострює відчуття, люде частіше одружуються , зізнаються в коханні, беруться за справи які довго відкладали, бо розуміють, що в будь-який момент все може закінчитись. Війна створює такі екзистенційніні умови при яких  бажання творчості отримує дуже сильний стимул, – додає пані Марія наприкінці.  

Найближчі події, які відбудуться в креативному кластері:

 «Стендап в укритті» 18 червня 19:00 

Ville de L'AMOUR. Вечір романтичної музики 19 червня 18:00

Автор: Остап Грицишин

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.