Війна війною, а робота в Москві – за розкладом

Близько трьох сотень тернополян виїжджають за рік на заробітки за кордон. Такою є офіційна статистика, за даними Державної міграційної служби. За інформацією кадрових агентств – заробітчан у тисячі разів більше.

Чи не найпопулярнішою, особливо для тимчасового заробітку, останніми роками є Польща, розповідає Світлана Повар, менеджер із персоналу Асоціації роботодавців.

Проте й до сусідньої Росії, як ми переконались, за рублем вирушає чимало земляків. Їх, щоправда, останніми роками поменшало. Не останню роль зіграли анексія Криму та події на Донбасі. Якщо хто й тримається робочого місця – це зазвичай ті, хто працює в Росії офіційно і не менше п’яти років.

За дві години - 40 злотих

Тернополянин Андрій Бурий (імена героїв публікації змінені на їхні прохання. Справжні дані є в ред. – прим. авт.) вже тричі протягом останніх років їздив на тимчасові заробітки до сусідньої Польщі.

- Вперше поїхав, бо у сина були серйозні проблеми зі здоров’ям. Обстежити малого погодились кілька польських клінік, - розповів чоловік. – Тоді ми провели у Польщі два місяці. Гроші на лікування були. Але потрібно ще й всій сім’ї за щось жити. Я за допомогою наших земляків, яких там дуже багато, підшукав роботу. Це зробити не важко, якщо людина толкова і має бажання працювати.

Андрій працював на приватній меблевій фабриці – оббивав тканиною дивани. До цього досвіду такої роботи не мав взагалі. Однак вже за тиждень виконував норму, як і ті, хто на фабриці працював по 5-10 років.

–          За оббивку одного дивану мені платили 40 злотих. Це близько 260 грн, – розповів Андрій. – Це робота на півтори-дві години. В день оббивав 5 диванів. 1300 грн у Тернополі за день я ніяк би не заробив.

За житло родина платила 1 100 злотих у місяць – це близько 7 тис. грн. На харчування йшло до 800 злотих – близько 5 тис. грн.

–         Робочий день у Польщі триває від 6 ранку до 16.00, – продовжує Андрій Бурий. – Тобто, час від 16.00 до 22.00 я міг витратити на себе та родину.

Urzadpracy: захист+медстраховка

У Польщі бракує робочих рук, адже економіка швидко розвивається, а місцеві виїжджають на заробітки в заможніші країни, каже пан Андрій. І застерігає: в жодному разі не їдьте до Польщі «нелегалом». Адже, тільки працюючи офіційно, можеш розраховувати на захист та допомогу «Ужонд праці» (Urzadpracy). Ті, хто зареєстровані в Ужонді праці, автоматично отримують польську медстраховку (убєзпєченєздоровотне).

- Поляки дивляться, якщо хороший працівник – їм такого вигідно тримати, можуть навіть за власний кошт виготовити документи для права перебування у Польщі до трьох років, - каже Андрій. – І навіть підняти зарплатню на півтора-два злотих за годину. А не вчити нових працівників. Але це лише у разі, якщо ти – гарний робітник.

Про різницю за одну й ту ж роботу у заробітку українця і поляка Андрій, каже, чув. Казали, що в той час коли йому та іншим українцям платили 40 злотих за один готовий диван, поляк за таку ж роботу отримував 45. Проте вголос про це ніхто не говорить.

–  Щодо ставлення до українців, тут спрацьовує людський фактор та те, як ти поводишся, – розповів тернополянин. – Так, можуть навіть у понеділок вранці підійти і перевірити тебе на алкотестері, якщо в них є сумніви. Якщо п’яний – на перший раз заплатиш штраф близько 500 злотих. Виходить, два дні працюватимеш задурно. Тому про шкідливі звички варто забути.

Зрештою, у Польщі сигарети і алкоголь дорогий. Щодо продуктів – ціни на них, у співвідношенні до зарплат – досить прийнятні.

Якщо ви хочете добру роботу, варто підівчити мову, додає чоловік. Особливо важливо орієнтуватись у технічних термінах. Тоді і зарплата буде вищою.

Чистими - 500 доларів

Олексій Коваль – корінний тернополянин. Тут живуть і його дружина з маленьким сином. Сам Олексій у Москві працює понад 10 років. Донедавна на фірмі дверей працювала і його дружина Олена. Відколи завагітніла – переїхала до Тернополя. Чоловік продовжує роботу у Москві, хоча нарікає, що заробітки зменшились мало не вдвічі. Все – через витрати на офіційні документи. Проте поки що міняти нічого не хоче. Каже, у Тернополі навіть 500 доларів заробити важко. У Москві ж йому доплачують за стаж і посаду – дослужився вже до начальника відділу.

– Так, тут несолодко, до сім’ї приїжджаю двічі-тричі на рік. Сина бачу десь не повний місяць за цілий рік його життя. Але де я в Тернополі знайду таку роботу, щоб «чистими» заробити 500 доларів? – каже чоловік.

У родині Олексія кажуть, що комфортно перестали себе почувати від часів анексії Криму. Ніби й не гоже їздити на заробітки до окупанта. Але щось змінювати поки не планують. «Тримаються» за місце.

– Думаєте, мені не гірко було чути від близьких: «О, «сєпар» наш приїхав»? – Олекса замовк, але за мить опанував себе. – Та нічого, я вже майже звик. Я ж не заглядаю їм до кишені. То чого вони це роблять? Кожен заробляє, як може…  

Якщо працюєш у Москві офіційно, на документи-дозволи доведеться викладати чималу суму, розповідає чоловік. Неофіційно навіть потикатись не варто. Передусім, заробітки малі. Нелегалам платять 25 тис. рублів – приблизно 11, 5 тис. грн. А ще заплати за квартиру, харчі, побутові витрати – ніяких грошей додому не привезеш. А як на патруль нарвешся. А документи у Росії поліцейські перевіряють дуже часто і просто на вулицях, – можуть і штраф виписати чи хабар в тисячу-дві рублів, аби без відділку і розголосу. Відмовишся платити – є шанси опинитись на кілька діб за гратами.

– Пересікаєш кордон – мусиш мати міграційну карту, яка дійсна три місяці, – каже Олекса. – Саме за нею виробляють патент на рік. Потягне це 25 тис. руб. чи майже 500 доларів. Крім того, обов’язково потрібна тимчасова реєстрація. Ціни різні – хто як домовиться. Щомісяця треба сплатити 7 тис. руб. (150 дол. США)

За орендовану квартиру тернополянин з колегами сплачують за місяць 22 тис. руб. На харчі йде ще чотири тис. руб.

-          Заробітки вже не ті, що, скажімо, років 7 чи 10 тому, - каже Олекса. – Тоді я щомісяця передавав родині близько тисячі доларів, зараз заледве 500. Причому це мають ті, в кого досить гарна робота і працюють давно. Хто тільки думає починати – варто шукати заробітків в іншій країні.

Куди податись на заробітки, якщо дома роботи з гідною оплатою немає – вирішувати вам.

Проте наші герої, які куштували заробітчанський хліб не один рік, радять оформляти свою працю офіційно. Та вчити мову – так заробити можна більше. А також при можливості радять забирати із собою сім’ю. Адже попри заробітки на власній шкірі відчули, що таке «родина на межі розлучення» та діти – «соціальні сироти». 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.