Чи реально в умовах пандемії безпечно відпочивати в Єгипті? Перевірила на собі журналістка "20 хвилин"

Відпочинок в Єгипті в умовах пандемії і чи можливо дотриматись усіх заходів безпеки, протестувала на собі журналістка «20 хвилин».

ПЛР-тести потрібно пройти не пізніше, ніж за 72 год до прильоту в Єгипет, персонал, принаймні, п’ятизіркових готелів не знімає ані рукавички, ані маски, самі готелі заповнені ледь на третину. Заробітки курортних гідів впали вдвічі, тому деякі з них користуються всіма методами, аби підзаробити на відпочивальниках. Що з морем, мобільним Інтернетом та харчуванням – про все розповімо детально.

Як захистити свої гроші, якщо ПЛР буде позитивним

Нашу заздалегідь заплановану поїздку до Єгипту через пандемію довелось переносити тричі. У подорож ми збирались утрьох: я, чоловік та 11-річний син. У жовтні вирішили ризикнути, детально вивчити всю інформацію.

Перше, що нам повідомили у турагенції, - потрібно усім членам родини здати ПЛР-тести. Якщо бодай в одного виявиться позитивний результат – поїздку доведеться відмінити та перебувати на ізоляції, повідомивши про це сімейного лікаря. Умова: ПЛР-тест  має бути проведений не пізніше, ніж за 72 год до прибуття в Єгипет.

Наша агенція та оператор, через якого замовляли тур, мав угоду з однією з приватних клінік Тернополя. І проведення тестів входило у вартість відпочинку. Зрозуміло, що ніхто не пакував валізи, доки не отримали результату. А похвилюватись довелось – його чекали майже півтори доби. Тому, порахувавши, що вилітати потрібно у суботу, у четвер зранку усі троє стояли під кабінетом, а в п’ятницю по обіді отримали результат. Часу на збір було мало.

Замовляючи тур, ми поцікавились, як захистити власні гроші, якщо раптом хтось із членів родини матиме «плюс». Нам розповіли, що від «не вильоту» можна застрахуватись. Коштує на одного чоловіка це приблизно 25 у.о. Для нашої родини додатковий пункт в страхівці обійшовся близько 800 грн – але краще втратити ці гроші, аніж кілька десятків тисяч грн, оплачених за тур. Якщо настав страховий випадок – далі дії різні, усе залежить від туроператора. Вам можуть або повернути кошти, або перенести відпочинок на інші дати, коли одужаєте. Це все потрібно обговорювати з турагентом.

Аеропорт: лише в масці і займати місця можна через одне

Ми летіли зі Львова. Трансфер до аеропорту теж організовувала компанія, у якій замовили тур. Коли сідали до мікроавтобуса – нас попросили одягнути маски. Не знімали ми їх майже 8 годин – кілька разів змінювали та ще кілька знімали на пару хвилин, аби попити води чи перекусити. Знайомі, які не так давно повернулись з подорожі, порадили придбати маски з натуральних тканин – льону чи ситцю. У таких вільно дихати та зручно перебувати. Ми переконались: вони краще пропускають повітря та не «парять», як одноразові.

Львівський аеропорт ім. Д. Галицького був незвично небагатолюдним. Людей мало, а торгові ятки відкриті через одну.

На паспортному контролі нас просили опустити маски, перевіряючи, чи це справді наші документи і чи саме ми на фото у паспорті. Це фактично єдиний раз, коли маску ми зняли офіційно. Щоправда, на декілька секунд.

І митники, і прикордонники, і всі працівники аеропорту – у масках та рукавичках. Пасажири здебільшого також.

До речі, турагент, який організовував наш відпочинок, подарував набір «карантинного мандрівника» - у ньому були по парі рукавичок на кожного, одноразові маски на дорогу в обидва боки та 10 мл ємність з гелевим антисептиком – лише гель і лише такого об’єму можна пронести як в зону очікування аеропорту, так і в літак. З рідинними розчинами не впускали.

У зоні очікування теж дуже мало пасажирів. А лавки з кріслами помічені спеціальними знаками – присісти можна лише через одного. На решті позначка, що сидіти заборонено.

Літак: міряють температуру на вході та стюардеси в «захисті»

Начитавшись, що в літаку тепер може бути зайнято лише половина місць, ми були здивовані: у нашому, коли всі пасажири розмістились, не залишилось жодного вільного. Як згодом з’ясувалось, обмеження не стосуються чартерних рейсів, а саме такими перевозять туристів на відпочинок.

Перед входом до літака двоє стюардес кожному вимірювали температуру. На нашому рейсі у всіх вона виявилась в нормі. Якщо хтось з пасажирів намагався зайти до літака з маскою «на бороді», його просили одягти так, аби були прикритими ніс і рот. Самі стюарди та стюардеси, які працювали з пасажирами, були спочатку у щитках, які згодом змінили на окуляри, рукавицях, масках, одноразових шапочках та костюмах. Їх не знімали, доки з літака не вийшов останній пасажир. На зворотній дорозі персонал був лише в окулярах, рукавичках і масках. Хоча авіакомпанія була тою ж. Однак температуру вимірювали знову-таки всім.

На кожного з туристів на сидінні чекала півлітрова пляшка негазованої води. Це на відміну від попередніх років, коли напої приносили на вимогу пасажирів в одноразових стаканах. Палити категорично заборонено, навіть електронні сигарети. Алкоголь, навіть придбаний у зоні Duty Free, також під забороною. Виняток – придбаний у персоналу під час польоту. Щоправда, ціни на цей товар «кусаються». Можна замовити у стюардів натуральну каву – обійдеться така у 105 грн за стандартну порцію. І не чекайте надто якісного ароматного напою – придбаний у літаку далекий від досконалості. Тому кавою варто заправитись в аеропорту – попри дорожнечу все одно обійдеться щонайменше вдвічі дешевше, аніж на борту.  

ПЛР – перше, що перевіряють в аеропорту Єгипту

За кілька годин до прильоту усім пасажирам роздали примірники листків здоров’я. Туди потрібно було внести персональні дані, дані паспортів та інформацію, чи не були останні два тижні за кордоном чи в контакті з хворими на COVID. Вся інформація – англійською мовою. Тому складнощі із заповненням виникали у людей, які нею не володіли. Проте на допомогу приходили стюарди. Примірники разом з результатами ПЛР-тестів – на офіційному бланку та з мокрою печаткою медзакладу, - це перше, що попросили здати а аеропорту Хургади, куди ми прилетіли. Ще до паспортного і митного контролю. До речі, у літаку двічі попросили тих, хто не має ПЛР-тестів, залишатись на борту. У нашому це була приблизно чверть пасажирів. Їх не випускали з літака довго: вони залишались весь час, коли ми проходили всі контролі, забирали багаж, купували картки місцевого мобільного зв’язку та проходили у зону для трансферу до готелів. А це – приблизно півтори години.

Мобільний інтернет: де і який краще обрати

Картки місцевого мобільного оператора варто придбати в аеропорту, куди прилетіли. У готелях вони обійдуться вдвічі дорожче. Однак просіть продавців, аби одразу вам підключили, адже якщо просто вставите картку, вам згодом приходитимуть повідомлення арабською з інструкціями, як приєднатись. На вибір в аеропорту 4 мобільних оператора – ятки розташовані при виході з приміщення аеропорту. Ми обрали місцевого оператора Orang, 16 МГ інтернету та безліміт на дзвінки обійшовся у 10 у.о. Цього цілком достатньо для цілодобового спілкування під час відпочинку. Картки, коли відлітатимете додому, зберігати не варто, навіть якщо невдовзі знову плануєте до Єгипту. Щораз вам доведеться платити за підключення, навіть якщо залишилось достатньо МГ – дешевше придбати нову.

Під час трансферу до готелю в автобусі, на відміну від літака, - лише половина зайнятих місць. На решті лежать інформаційні листки з проханням не займати ці місця та подбати за здоров’я. Такою ж буде умова перевезення в автобусі, якщо поїдете на екскурсію – у Єгипті ретельно за цим стежать. Принаймні, якщо придбали екскурсію в готельного гіда від вашого туроператора.

Готелі: на кожному кроці антисептики

Цьогорічний відпочинок кардинально відрізнявся від усіх попередніх. Передусім – напівпорожнім готелем. Відпочивали ми в п’ятизірковому – одному з мережі – у курорті Маккаді Бей, що приблизно за 30 км від Хургади.

Мережа одного й того ж власника нараховувала 5 готелів і розміщувались вони один поруч з іншими. Працював лише один. І в час нашого приїзду заповнений був ледь на половину.

На рецепції при вході туристам виміряли температуру і лише тоді пропустили для оформлення документів на поселення. Черги попри кілька десятків туристів не було – чоловік за стійкою одразу попередив, що підходити може лише одна родина, інші мають чекати, присівши на різні дивани у холі, тримаючи дистанцію. Всі адміністратори – у масках та рукавицях.

Коли хтось з туристів просив певні умови для проживання, дехто з адміністраторів прямо називав, яку суму потрібно доплатити. Скажімо, хочете 1 поверх чи вид з вікна на басейн, а не на сад, - викладіть 20 доларів США. Сума називалась відкрито і торгу не підлягала. Хоча в самому готелі було напівпорожньо. З таким ми стикнулись вперше. Як пояснили нам згодом, це таким чином намагаються заробити на довірливих туристах, адже інших заробітків немає, а зарплата людей, які працюють в туристичному бізнесі, зараз вдвічі менша. Проте якби відмовлялись платити, змінювали б номери і без грошей – доки б все не задовольняло туристів. Окрім того, додаткова оплата за покращені умови – це справа знову-таки наших туристів, які привчили адміністраторів до хабарів.

Попри малу кількість туристів, території готелів дуже охайні та чисті. На зовнішньому вигляді ані території, ані номерів пандемія не позначилась.

Ресторани і харчування: їжу накладає персонал

Попри всі застереження та «страшилки» туристів, які вже за час пандемії побували в Єгипті, харчів у ресторанах нікому не бракувало. Так, накладають порції лише працівники і лише з-за прозорої загорожі. А подають тарілки крізь маленьке віконечко. Ємності з харчами усі закриті і доступу відпочивальникам до них немає. Проте перед кожною – інформація про страву кількома мовами. Кому бракувало порції – можна підійти ще кілька разів, або одразу попросити персонал покласти більше. Принаймні, за час нашого відпочинку нікому не відмовили.

Фруктів в перші дні й справді бракувало. Усе фруктове меню обмежувалось яблуками, грейпфрутами та динею. Причому все було подрібнене. За кілька днів ситуація кардинально змінилась – до меню додали чимало місцевої екзотики. І вибір фруктів був величезним.

Щодня в нашому готелі проводили тематичні вечері – одного дня місцева, єгипетська кухня супроводжувалась шоу програмою з народним фольклором. Іншого влаштували рибне меню з чималим вибором морепродуктів. Третього вечора вечірку-гриль облаштували на території пляжу, який межував з рестораном.

Щоранку перед сніданком у ресторані вимірювали температуру всім без винятку. Позначки про номер кімнати робили у спеціальному журналі. Антисептики – на кожному кроці і кожному столі. Прибори на столах, - запаковані в одноразові пакети разом із серветками. А спеції – в одноразових стіках.

На час пандемії основний ресторан не працював, харчували всіх у ресторані, що межував з пляжем. Проте місця і харчів вистачало всім, черг не було.

Працювали й всі сім ресторанів а-ля карт. Проте, якщо раніше записатись на вечерю туди було проблематичним – зараз за столиками кожного кілька родин. Решта місць пустувало.

Було видно, що персонал скучив за відпочивальниками. Вони готові були спілкуватись та одразу виконували найменші прохання. Навіть без чайових. Щиро дякували за вибір саме їхнього готелю та запрошували в гості знову.

Росіян у нашому готелі не було зовсім. Частина німців, французів, поляків, чимало українців та білорусів. Чи не вперше нам вдалось побачити величезну кількість місцевих. Про їхній заїзд за кілька днів попередив готельний гід та просив триматись на відстані. Адже, на відміну від іноземців, вони ПЛР-тести не здавали. Відпочинок у такого рівня готелі їм раніше був не по кишені, а зараз ціна для місцевих впала вп’ятеро. Все – через брак туристів. Галасливі компанії та родини часто залишали чимало бруду після себе – як на пляжі, так і на території готелю.

Проте це було ніщо у порівнянні з теплим морем – температура води о 6 ранку була не меншою за 24-25 градусів, а до вечора сягала й всіх 30. Повітря вдень прогрівалось до 38, проте спека була комфортною для тих, хто мріяв продовжити літо у країні сонця і тепла. Та змінити на нього бодай тиждень похмурої тернопільської осені…     

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.