Депутат Наталія Паньків. Про борди, виборців та- чи є життя окрім депутатства. (політична позиція)

1. Ви стали депутатом у 32 роки, і стали наймолодшим депутатом-жінкою у Тернопільській міській раді. Це були ваші перші 5 років депутатської роботи. Що ви можете сказати про цей час?

Це були 5 років навчання та продуктивної роботи. За цей час люди отримують вищу освіту, а я отримала колосальний досвід та пройшла експрес-курс, як бути депутатом. Оскільки це свідомий та мій добровільний вибір, доводилось швидко переходити від теорії до практики. Мешканці округу стали моїми вчителями і, сподіваюсь, я успішно, склала екзамен щодо ефективного депутатства.

2. Чим Ви займалися до політичної діяльності і чим займаєтесь зараз паралельно?

Я вважаю, що тут не варто розділяти життя на до та після. Депутатство - це не повна зайнятість, вона не оплачується. Це додаткове навантаження, на яке я свідомо йшла.

За плечима також багаторічний досвід у банківській сфері і чималий стаж у юридичному напрямі. Зараз я є підприємцем, навчаю людей роботі з нерухомістю, маркетинговим інструментам. Весь час активно займалась громадською, правозахисною діяльністю. До прикладу, ще більше 5 років тому заснувала Клуб правової підтримки, який надає безкоштовні юридичні консультації. Не можу дозволити собі бути осторонь. Бо багато хто вміє говорити гучні гасла, які інколи є пустими. Для мене більш важливі конкретні справи. 

3. Дуже цікаво. То як з такою активною діяльністю Ви вирішили займатися політикою. Як ви поєднуєте це з бізнесом, сім’єю?

Я не займаюсь політикою, і я точно не політик, який турбується про свою кар’єру. На жаль, поняття депутатства у нас викривлене. Депутат – це як місток між владою та громадою. Я представник громади, і через мене люди можуть донести до кабінетів те, що їх турбує. Ми живемо в невеликому місті, нам немає часу гратись у політику, першочергово – питання благоустрою, розвитку економіки міста.

Чому я обрала цей шлях? Тому що хто, як не ми! Я в тому віці, коли маю бажання працювати, ділитися знаннями, можливостями, і хочу, щоб моя родина та діти хотіли жити в цьому місті. Для мене це принципово – робити кращим простір, де я живу та хочу жити. А ще зізнаюся, не можу всидіти на місці. Люблю працювати.

Взагалі дуже просто поєднувати, коли є бажання працювати. Потрібно розставляти пріоритети та вміти розраховувати час. Моя команда допомагає. А домашня команда – це сім’я, батьки, які допомагають з дітьми та побутом.

4. З якими труднощами стикнулись в роботі? Чи вдалося виконати Вам те, що планували?

Якщо об’єктивно, то в більшій мірі так. Звернень від людей було дійсно багато, і з 100% вдалося виконати близько 70%. Це непоганий результат, але є до чого прагнути!

Досягти результату вдалося завдяки тому, що працювала приймальня, проводилися активно особисті зустрічі.

Найбільше радію тому, що вдалося завдяки організованою мною юридичною підтримкою для мешканців округу зламати той бар’єр з проблемами людей. Чимало було питань, які люди відносили до питань «не до депутата». Вони стосувались пенсій, виплат для учасників АТО тощо. Мої юристи працювали чітко та професійно в цьому напрямі, що допомогло мені виконати великий пласт роботи на окрузі.

5. А як щодо виборців? Чи вдалось Вам зрозуміти потреби людей?

Не люблю слово «виборці». Виборці – то тільки в день виборів, а вже далі ми стаємо однією командою, яка працює разом. Люди звертаються, проявляють ініціативу, я підтримую і допомагаю, використовуючи депутатські повноваження. 

Повторюсь, що зрозуміти потреби допомогла чітка робота. Загалом людей найбільше турбують питання благоустрою, а також багато звернень було щодо надання матеріальної допомоги. 

Були і смішні випадки. Наприклад, звернулись люди з проханням поставити лавочку у дворі. За кілька днів виконали. Потім приходять інші жителі будинку з проханням прибрати лавочку, бо на тому місці шумно вночі. Прибрали. Знаєте, як кажуть, всім хорошим не будеш. Але важливо діяти, а не сидіти склавши руки.

6. Як Ви вирішуєте, на які зі звернень реагувати в першу чергу?

Взагалі немає тих питань, які відкладаємо на «потім». Але варто розуміти, що часто роботу гальмує взаємодія з різними інстанціями, де є певні процедури. Навіть, щоб поставити обмежувачі в дворових проїздах, треба пройти етапи обговорення, погодження, фінансування. Це все час та процес, в якому задіяно купа людей, тому хочеться, щоб люди ставилися до цього з розумінням.

7. Яким Ви бачите Тернопіль і над чим, на Вашу думку, варто працювати?

Як кажуть, усі міста гарні, але файне одне. І це Тернопіль. Я вважаю, що за останні 5 років місто змінилось в кращу сторону. І, перш за все, хочу подякувати за це людям. Ні один міський голова чи депутат не в силах змінити все місто. А разом з громадою ми можемо все! Зберігати чистоту, красу, розвивати місто культурно та економічно.

8. У той час, як більшість рекламують себе тільки перед виборами, а потім пропадають з поля зору, Ваші борди висіли весь час. Багато хто скаже, що ці гроші можна витратити на добрі справи. Навіщо Ви це робили?

Це важливе питання. Так, багато людей кажуть, що краще використати ці гроші в іншому місці. У мене є можливість бути представленою на таких рекламних носіях безкоштовно. І згідно зі статистикою ці борди працюють на громаду, а не для того, щоб просто показати мене.

У нас є округ, але працюємо ми для усіх людей. Якщо ви помітили з початком карантину на бордах була інформація, що люди можуть замовити продуктовий набір, ті, хто його потребує. Такі дзвінки надходили з різних місць.

Окрім цього, номер для зв’язку на бордах може потрапити на очі в найбільш влучний момент, і люди зателефонують до нас з важливим питанням.

На деяких бордах ми розмістили мій звіт як депутата. Для чого? Щоб люди, дивлячись на перелік вирішених питань, розуміли з чим вони можуть звертатися до депутатів! Адже є багато питань, які громада вважає питаннями «не до депутата». Знаю, з власного досвіду. Таким чином, ми показуємо не тільки власну роботу, але й спонукаємо до роботи інших депутатів, моїх колег.

9. Цього року зі зміною виборчих правил округ збільшується. Як Ви вважаєте - зможете допомогти стільком людям?

Так, округ стає більшим в рази - до 35 тисяч людей. Але початок є! Завдяки останнім 5 рокам у мене є розуміння, як спілкуватися, збирати інформацію, як її доносити.

І це вже не той момент, коли потрібні нові обличчя! Потрібні працюючі голови та якісні рішення!

З Божою допомогою усе вдасться! Вірю, що зможу зробити ще багато добрих справ!

10. Чи підтримуєте Ви політику міського голови Сергія Надала, його позицію щодо «червоної зони»?

Я підтримую таку позицію, щоб не було «червоної зони». Люди вже на межі. Ми маємо жити повним життям, але брати відповідальність. У мене був досвід, коли я свідомо 3 тижні була на самоізоляції після спілкування з хворим. Коли кожен бере відповідальність, то немає необхідності введення «червоної зони».

11. Депутат - це не спонсор, а посередник між громадою та владою. Ви згодні з цим?

Абсолютно. Хоча багато хто не хоче це сприймати. Ми не в Києві, де звикли грати в політичні ігри. Але у нас ще живе те уявлення про безкоштовну гречку, подарунки перед виборами. Але коли немає прагнень йти до влади задля лобіювання власних інтересів, то все, що ти можеш запропонувати людям – це реальна робота та здорова підтримка. І я думаю, що наші люди вже розуміють, що це набагато ефективніше! Саме так ми змінюємо на краще і місто, і життя в ньому.