Як сім дочок Саватія Гуски жениху «дякували» і від революції тікали

Леся Заморська

Вбивали мух та комарів, проживали страхи перед більшовицькими змінами – підселення квартиранта, який три дні мовчить, комтруд — орган, що завжди ворушиться, пильнує, не спить. А ще для схову закопали в льох свиню Маргариту, яка голосно там рохкає, зробили дірочку в дверях, щоб підглядати за мовчазним квартирантом і, навіть, втекли на безлюдний острів, щоб заховатись від остогидлої революції.

Усі ці перипетії, що відбулись у багатодітній сім’ї колишнього чиновника Саватія Гуски, через зміну влади, представили тернопільським глядачам актори Київського академічного театру «Колесо». Гротескно-сатиричну комедію одночасно побутового й відверто соціально-політичного ґатунку «Блаженний острів або отак загинув Гуска» у постановці режисера Марії Грунічевої 17 вересня показали в Тернопільському драмтеатрі в рамках XV Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».

У виставі задіяний майже весь акторський склад театру, всього 13 персонажів. Саватія Савловича Гуску — колишнього чиновника — майстерно грає заслужений артист України Станіслав Колокольніков. Його дружина  Секлета Семенівна — Галина Зражевська, нянька Івдя — заслужена артистка України Наталія Надірадзе. Молоді й талановиті акторки театру — дорослі незаміжні доньки головних героїв: Устонька, Настонька, Христонька, Хростонька, Пистонька, Онисонька, Охтисонька.

Відео дня

Одна з турбот сімейства — заміжжя доньок. Тому між дівчатами точиться постійна завуальована боротьба за увагу студента, що повернувся з Києва, П’єра Кирпатенка. Усі вони хочуть «подякувати» парубкові за «спасіння папоньки» і «віддати П’єру найдорожче».

Сміх скрізь сльози викликали окремі репліки героїв: «Життя було. Навіть в піст, у великий перед Великоднем піст, нам у стократ смачніше жилось, ніж тепер на перше їхнє мая», «Набирайтеся побільше кисню тут, щоб побільше видихнути вуглекислоти там!», «Я ж мишка, сіренька мишка. А життя — це кіт», «Ой, яка я мучениця! Яка трагічниця! Вже й з революції вискочила, а мені все не щастить». Це цитати з п’єси Миколи Куліша «Отак загинув Гуска». Автора, зокрема разом із театральним режисером Лесем Курбасом, 3 листопада 1937 року після повторного судилища розстріляли в урочищі Сандармох (Карелія).

Після вистави голова журі народний артист України Федір Стригун дякував акторам «Колеса» за те, що показали за що саме розстріляли Миколу Куліша і Леся Курбаса.

- Тяжко дивитися таку виставу, бо вона сучасна і спонукає кожного заглянути собі в душу, звіритися, чи не може це знову повторитися, – зазначив він. – Якби цю виставу показати в Росії, то актори не дограли б її до кінця. Потрібна, актуальна і сильна річ!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Прокоментуйте

фестиваль