Листи в’язня стали філателістичними аркушами

Дві важливі події, присвячені Дню Соборності України – відкриття документально-філателістичної виставки «Юнаки з огненної печі» та спецпогашення конверта відбулись 22 січня у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля».

Виставка складається із 16-ти філателістичних аркушів, котрі базуються на основі листування одного з лідерів «Росохацької групи» Володимира Мармуса з дисидентами та іншими небайдужими людьми, які з різних кінців світу морально підтримували його у нелегкі часи заслання. Експозиція приурочена до 46-ї річниці чортківських подій, коли в ніч проти 22 січня 1973 року десятеро учасників «Росохацької групи» встановили над приміщеннями Чорткова чотири синьо-жовті прапори та розвішали 19 прокламацій до 55-ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Центральної Ради.

Унікальне листування засудженого

Експерт Тернопільської кінокомісії Володимир Ханас розповів, що рік тому кінокомісія підготувала конверт, присвячений 45-й річниці Росохацького чину, також минулого року зняли фільм «Прапори» про діяльність «Росохацької групи».

• Сьогодні ми маємо дві події – відкриття філателістичної виставки «Юнаки з огненної печі» та спецпогашення конверта із зображенням будівель, на яких 22 січня 1973 року були підняті синьо-жовті прапори, – каже Володимир Ханас. – Автором виставки є філателіст Юрій Ковальков. Вона створена на базі особистого архіву одного із учасників «Росохацької групи» Володимира Мармуса. Ці документи виставлені вперше. Також Тернопільська кіно комісія спільно зі Спілкою філателістів підготувала конверт авторства Андрія Пилюха.

Філателістично-документальна виставка «Юнаки з огненної печі» базується на основі листування одного з лідерів «Росохацької групи» Володимира Мармуса і цікава тим, що всі листи та листівки адресат отримував упродовж довгих років перебування на засланні у Сибіру.

• Ці листи направленні Мармусу з багатьох країн світу, а також від дисидентів, – каже філателіст Юрій Ковальков. – Тут є окремі речі, які можна назвати філателістичними загадками. Наприклад, на конверті адреса нідерландська, марки радянські, лист проходить через пошту Радянського Союзу. Володимир Мармус отримував листи таким чином: спочатку йому приходило повідомлення, за цей час цензура люструвала його переписку, після чого він отримував листа. Примітно, що ув’язнений документував своє листування і зберіг до цього часу.

На думку філателіста, найважливіша місія таких листів – це моральна підтримка їх адресата.

Вклад у Соборність України

Заступник міського голови Тернополя, голова Тернопільської кінокомісії Леонід Бицюра зазначив, що кожен вносить свій вклад у Соборність України.

• Для мене було важливо популяризувати події 1973 року, показати безперервність історичного процесу боротьби за українську державність, – каже чиновник. –  Адже вона виникла не на пустому місці, бо кожне покоління українців залишало свій слід. Дуже важливо розуміти, що «Росохацька група» зробила свій внесок. Ми приймаємо естафету свого часу і маємо передати її нащадкам.

Відтак відбулося спецпогашення конвертів, яке провели Володимир Ханас, Андрій Пилюх, Леонід Бицюра та Юрій Заблоцький.

54 місяці воює за єдність України

На відкриття виставки завітав командир роти вогневої підтримки 5-го окремого батальйону Збройних Сил України, філателіст Юрій Заблоцький. Він захищає східні кордони України вже 54 місяці. Починав із Донецького аеропорту та Авдіївської промзони. Своє захоплення філателією не закинув навіть у такі непрості часи. Твердо вірить в те, що Україна таки переможе у війні, а філателія завжди буде вище будь-чого.

В пана Юрія досить велика колекція марок і конвертів. Захопився їх збиранням вже у зрілому віці ще до початку АТО. Неодноразово долучався до Національних філателістичних виставок, має відповідні нагороди.

• Мене не стільки цікавлять марки, як конверти, які пройшли пошту, – розповідає філателіст. – В мене є лист від королеви Великобританії на 5-й батальйон. Справа в тому, що конверти передають історію певного часового виміру, а мені цікаво це досліджувати. Філателія може розповісти не менше, ніж роман.

За освітою Юрій Заблоцький – психолог. До війни працював у одній із провайдерських фірм Тернополя. 22 січня 2019 року одразу ж після відкриття виставки він вирушив на фронт.

• У світі напевно немає таких країн, як Україна, – каже чоловік. – Ми були розірвані між двома імперіями. Західна Україна вийшла зі складу Австро-Угорщини і тяжіла до об’єднання зі Східною Україною. Дякувати Богу, Акт Злуки таки відбувся. Для мене День Соборності стоїть на одному рівні з Днем Незалежності.

Юрій Заблоцький пригадав, як у 2014 році до військових у с. Піски приїхав священик і це стало дуже важливою об’єднавчою подією для всіх. Ніхто не питав, якої він конфесії, всі потягнулися до нього. Тож захисник переконаний в тому, що українцям треба шукати те, що нас об’єднує, а не те, що розділяє.

Довідка

«Росохацька група» — підпільна група молоді із села Росохач Чортківського району Тернопільської області, що діяла на початку 1970-х років. Учасник групи Володимир Мармус написав присягу, яку прийняло десятеро хлопців: Володимир і Микола Мармуси, Петро Вітів, Петро Винничук, Василь Лотоцький, Володимир Сеньків, Андрій Кравець, Микола Слободян, Микола Лисий і Степан Сапеляк. У ніч проти 22 січня 1973 року у Чорткові група провела акцію: встановила чотири синьо-жовті прапори та розвішала прокламації до 55‑ої річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради в Києві. 19 лютого 1973 року почалися арешти. Першим заарештували Степана Сапеляка. Відтак Володимира Мармуса засудили до 6 років таборів суворого режиму і 5 заслання, Миколі Мармусу та Степанові Сапеляку дали по 5 років ВТК і 3 заслання, Володимиру Сеньківу і Петрові Винничуку — по 4 ВТК і 3 заслання, Миколі Слободяну, Василю Лотоцькому з Андрієм Кравцем — по 3 роки ВТК і 2 заслання. Петра Вітіва та Миколу Лисого не судили.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.