"Бездомні краєвиди" заворожують бездонністю

У день вернісажу автор полотен розповів, що живописом захопився у 2013 році.

• Було багато психологічних причин на те, щоб я почав малювати, – каже Анатолій Дністровий. – Мені процес сподобалося настільки, що я увійшов у це нове поле і вже не збираюся з нього виходити. Мені дуже боляче, що вже немає серед нас Дмитра Стецька та його дружини пані Віри, бо завдяки цим людям я знаходив у живописі свої ціннісні орієнтири.

Митець додав, що таких близьких по духу людей у нього дуже мало.

• Якщо в своїй прозі я дуже чітко маркую «тут і тепер», то в живописі я цього не шукаю, – пояснює художник. – Мені він нагадує мій поетичний досвід, коли я хотів писати метафізичну поезію – позбавлену пізнаваних речей зі світу людини. Зараз у живописі я переживаю ті самі відчуття, які мав колись, пишучи поезію.

Пан Анатолій зізнався, що не має школи рисунку і фігуративного живопису. Ймовірно, тому й тяжіє до абстрактних пейзажів. На виставці представлені роботи невеликих форматів, написані у 2013-2019 роках.

Окрім картин, Анатолій Дністровий репрезентував тернополянам і свій новий роман «Б-52».

- Роман «Б-52» має таку назву, тому що у моїй книзі головний герой веде активне нічне життя у клубах та пабах Києва. І в тих закладах, в той період культовим напоєм є саме коктейль «Б-52». І для мене цей алкогольний напій є дуже знаковим для окреслення того періоду, який відбувається у моєму романі, - розповів автор

Довідка

Анатолій Дністровий – романіст, поет, есеїст, художник. Народився 1974 року в Тернополі. Член Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, засновник та учасник літературної групи «Друзі Еліота» (1993−1996).

Закінчив історико-філологічне відділення Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя (1997), у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію, присвячену розумінню історії українським радикальним націоналізмом (2000). Кандидат філософських наук (2001). Автор двадцяти книжок поезії, есеїстики, прози. В напрямку живопису працює з 2013 року. Персональні виставки: «Допінг духу» (FREUD HOUSE cafe art club, Київ, 2014); «Малий формат» (Культурний центр видавництва «Смолоскип», Київ, 2014), «Ірреальні пейзажі»: Національний музей Тараса Шевченка, Київ, 2014). «До горизонтів» (галерея «ABC-art», Київ, 2019).

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.