15-20% пацієнтів лікують не те, що потрібно, купуючи ліки, які не зашкодять, але і не допоможуть
Чули по радіо рекламу послуг, які лікують такі „проблеми”, як, наприклад, опущення шлунка? Лікарі натомість пояснюють, неіснуючих діагнозів - десятки.
Найбільше медицина і фармбізнес спекулюють на проблемах шлунково-кишкового тракту, так званій вегето-судинній дистонії та імунітеті.
Коли гору беруть емоції
Діагноз „вегето-судинна дистонія” переважно пишуть неврологи, нейро-циркуляторна дистонія - терапевти, кардіологи та інші медики, але, по суті, йдеться про одне й те саме.
Суть ВСД у тому, що симптомів є багато, але ніяких змін ні в аналізах, ні в обстеженнях немає. Якщо є багато скарг без іструментального підтвердження, наші лікарі кажуть, що це ВСД.
Симптоми ВСД можуть бути найрізноманітнішими, зазначає лікар: від запаморочення, головного болю, втоми, відчуття холоду, пітливості, до болю в серці, задишки, відчуття нестачі повітря. До таких симптомів у лікарів на Заході і пострадянських лікарів різне ставлення. Західна медицина називає ці прояви неврозом і зараховує їх до психо-соматичних проблем. Таких хворих лікують психіатри чи сімейні лікарі, призначають антидепресанти або інші психотропні препарати. У нас ВСД лікують і сімейні лікарі, і неврологи, і кардіологи, і інші медики, хоча вони розуміють, що в основі - розлад нервової системи. Препаратів, які нібито лікують ВСД, багато.
- Це універсальний діагноз, який ставлять пацієнту, в якого симптомів багато, а об’єктивних змін майже немає, - зазначає Василь Олійник. - Коли розбиратися з симптомами немає часу і є чітке усвідомлення того, що пацієнт занадто емоційний, лікарі використовують такий компромісний діагноз, як ВСД. Ми живемо в дуже консервативному суспільстві, де звертатися до психіатра соромно, де пацієнт може сприйняти призначення консультації у психіатра як образу. Тому, щоб цього не робити, пишуть ВСД і нібито лікують її самі. Часто цей діагноз є єдиним у картці пацієнта. А хворі можуть перебувати на стаціонарному лікуванні, витрачають гроші платників податків, бюджет лікарні йде на те, щоб утримувати такого пацієнта. Тобто виникає питання доцільності перебування такого хворого у стаціонарі, якщо він може лікуватися амбулаторно. Тут треба йти методом виключення – якщо не знаходимо об’єктивних змін в аналізах чи обстеженнях, пацієнта має проконсультувати психіатр.
Спекулюють на бактеріях
Другий діагноз, яким часто невиправдано користуються пострадянські лікарі, це дизбактеріоз.
- Під цим діагнозом зазвичай ховається загадкове порушення мікрофлори кишківника, інколи шкіри, - пояснює Василь Олійник. - Часто цю проблему пов’язують із прийомом антибіотиків.
У принципі, є ймовірним розвиток справжнього дизбактеріозу, який загрожує життю, суперінфекціями, але в більшості ситуацій - на 99% - проблема є надуманою.
- Часто такий діагноз пацієнти ставлять самі собі, і що найгірше – фармацевти, - каже співрозмовник. - Як лікувати якісь незрозумілі проблеми шлунково-кишкового тракту, часто вирішують на рівні аптеки. У нас модно лікуватися в аптеках, бо аптекарі, на думку багатьох тернополян, найкраще розбираються в ліках. Є велика довіра до формацевта і невелика довіра до лікаря.
За словами терапевта, питання дизбактеріозу штучно підігрівається і фармацевтами, і фармкомпаніями, які займаються біологічно активними добавками. Дуже агресивно популяризують різні препарати, які містять у своєму складі кисло-молочні бактерії, біфідумбактерії, що можуть відновити баланс нібито втраченої рівноваги в мікрофлорі кишківника. Кажуть, що вони можуть лікувати не тільки ці проблеми, а й покращувати імунітет. Тут є великі бізнес-інтереси і проблему створюють штучно, драматизують наслідки і дають ключ до її вирішення, нав’язуючи БАДи.
- Насправді проблеми немає, бо для того, щоб справді настала повна стерильність кишківника, треба тривалий час приймати комбінацію з двох-трьох сильних антибіотиків, - пояснює терапевт. - Якщо пацієнт приймає антибіотик у стандартних дозах, таких проблем не виникає. У жодному світовому стандарті лікування немає вказівки, що потім додатково потрібно підселяти якісь бактерії чи відновлювати рівновагу, тобто додаткових препаратів не призначають.
Лікар зазначає, що тепер багато спекуляцій діагнозами і призначенням непотрібних ліків стосується шлунково-кишкового тракту.
- Справжні проблеми – це виразкова хвороба, ерозії шлунка чи дванадцятипалої кишки, рефлюксна хвороба, запальні проблеми шлунка і дванадцятипалої кишки, утворення камінців у жовчному міхурі, вірусні і токсичні гепатити, хвороба Крона – все інше вкладається у систему психосоматичних захворювань, - каже Василь Олійник. - Це є емоційні розлади, які проявляються проблемами внутрішніх органів, які не знаходять підтвердження на жодному з інструментальних обстежень чи якихось змін в аналізах. Вони є проблемою емоційною, проблемою нервової системи, а не проблемою шлунково-кишкового тракту. Такі проблеми не потребують лікування препаратами, які мають стосунок до кишково-шлункового тракту.
Зробіть аналіз крові
Багато спекуляцій є навколо призначення комплексних вітамінів та мікроелементів. Поширеним неіснуючим діагнозом є авітаміноз, який лікарі ставлять для пацієнтів, котрі перехворіли на застуду, вагітним тощо.
Що ж до дефіциту мікроелементів, то тут ще більше спекуляцій.
- Аби розставити всі крапки над „і”, насамперед варто зробити аналіз крові, який може виявити нестачу чи надлишок тих чи інших мікроелементів, наприклад, калію, магнію, заліза, - зазначає лікар. - Тоді можна точно знати, чи потрібно додатково вживати певні препарати чи ні. Крім того, вітаміни А, Д, Е - жиророзчинні і можуть акумулюватися в організмі. Тож може бути передозування, а це небезпечно. Насправді користь від мікроелементів чи вітамінних комплексів є спекулятивною. Немає жодного дослідження, в якому йшлося б про те, що вживання тих чи інших полівітамінних комплексів покращить якість життя чи продовжи його тривалість. Натомість є ситуації, які потребують призначення конкретної групи вітамінів, наприклад, при нейропатії, анемії призначають вітаміни групи В.
Масаж шлунок не вправить
Проблема шлаків теж є надуманою і спекулятивною, вважає Василь Олійник. Ніхто не може сказати, що таке шлаки, де вони містяться, як і чим їх можна виганяти.
За очищення організму відповідають нирки, печінка і шкіра. І якщо є проблема, потрібно лікувати ці органи. У дуже серйозних ситуаціях для очищення призначають гемодіаліз, апарати штучної нирки, які відфільтровують токсичні речовини.
- Багато БАДів мають складники з жовчогінною дією або змінюють якісний склад жовчі, - зазначає лікар. - Але не обстеживши попередньо пацієнта, не з’ясувавши, чи є в нього камені у жовчному міхурі, можна спровокувати вихід камінців у жовчеві протоки чи механічну жовтяницю. Це може бути показом до невідкладної операції. Тому, перш ніж займатися очищенням печінки, необхідно обстежитися хоча б на УЗД-апараті і з’ясувати, чи немає камінців у жовчному міхурі і жовчних шляхах, тобто чи можна дозволяти собі такі „чистки”.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Александр
Анонім
Mamont Serg
Щепанська Оксана