Гра зі смертю для несформованої дитячої психіки здається способом довести сміливість, мужність, везіння, винятковість. Але, на жаль, часто все закінчується трагічно. Як дізнатися, чи в безпеці ваші доньки-сини, як спрямувати їх енергію на цікаві та безпечні справи? Поради, які стануть у нагоді кожному з нас, дають спеціалісти КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня».
Почнемо з того, що в інтернеті як корисне, так і небезпека ходять поруч. Насправді ж навіть невеличкий онлайн-візит дитини може спричинити дуже багато серйозних проблем. Кіберполіція та ЗМІ часто повідомляють про різні агресивні групи, які доводять підлітків до страшних депресій, та навіть самогубств. Не тільки групи, а й перегляд деякого контенту та переписка в месенджерах може обернутися прикрими випадками. І як розповідають тернопільські медики, щороку кількість потерпілих від віртуального світу зростає.
У віртуальному середовищі діти та підлітки прагнуть розслабитися і абстрагуватися від психологічних проблем реального світу, дати вихід емоціям, цікаво провести час.
Віртуальний ігровий простір дозволяє дітям реалізовувати низку базових потреб: у грі, розвагах, досягненні поставленої мети, саморозвитку, розвитку позитивних якостей, сміливості, вмінні долати перешкоди, поразки і невдачі; потреби у повазі та самоповазі, потреби в автономії, у протесті проти існуючих правил, знятті соціальних табу; потреби у домінуванні; потреби в агресії та запобіганні небезпеки.
– Я не відкрию секрет, якщо скажу, що зараз батьки мало уваги приділяють своїм чадам. Звісно, на це є свої причини. Багато хто намагається вижити і багато працює, хтось і сам став «заручником» мережі, є такі, що їм легше дати дитині телефон, ніж зайняти корисною справою. Як же зрозуміти, що ваша дитина в небезпеці? Старайтеся бути уважнішими, звертайте увагу на зміну настрою, на поведінку, – радить лікар-психіатр, головний експерт з дитячої психіатрії Тернопільської ОДА Надія Смакоуз.
Особливо вразлива категорія – підлітки. Вони прагнуть самоствердження, самореалізації, нових і гострих відчуттів. Тому вони часто піддаються впливу різних небезпечних мереж. У еру гаджетів підліткова психіка є ще більш вразливою. Тому нині дуже важливо, аби не тільки батьки, а й вчителі, шкільні психологи та навіть ровесники не були байдужими. А при виникненні проблем завжди могли скерувати до спеціалістів.
Психолог постійно на прийомі
Звернутися за порадою до фахівців у міській дитячій поліклініці і в амбулаторно-поліклінічному відділенні психоневрологічної лікарні можна у будь-який час. І вихід навіть із найскладніших ситуацій обов’язково знайдеться. Головне – не зволікати, наголошує пані Смакоуз.
– Уся поведінка вирівнюється, якщо вчасно помітити проблему. Якщо ж є задавнені зміни поведінки, то тут вже складніше. Коли психологи не справляються, дитину скеровують до нас, дитячих психіатрів. У нас представлені різні варіанти надання допомоги як амбулаторно, так і в умовах стаціонару, - каже лікар.
Діти молодшого шкільного віку також можуть стати жертвами небезпечних інтернет-розваг. Часто це трапляється, коли є старші друзі чи навіть брати-сестри.
– Забороняти неправильно, але пильнувати і контролювати час перебування дітлахів онлайн – необхідність. На жаль, зараз діти часто належать самі собі, особливо на це повпливав карантин і перехід на дистанційне навчання. П’ять-шість годин вони сидять в інтернеті, вони шукають, як заповнити пустку у своєму житті, шукають сенс існування, шукають однодумців, - продовжує пані Надія. – Підлітки, які звертаються до нас, зізнаються, що подекуди і самі просто не можуть позбутися залежності. Заборони не діють, любов до дітей – ось, що нам потрібно. Хлопці і дівчата не відчувають уваги до себе, не відчувають емоційної турботи, близькості, тому в переломний момент – підлітковий вік – шукають інші варіанти, як здобути ці відчуття.
На жаль, з кожним роком наслідки віртуальної залежності стають більш відчутними. Часто доводиться працювати з підлітками, які мають субдепресивні настрої, акцентує психіатр.
– Поведінка характеризується погіршенням настрою, зниженням працездатності і песимістичним поглядом на те, що відбувається. Субдепресивний стан, на відміну від депресії, не є захворюванням або патологією, він може передувати депресії або виникнути сам по собі. Часто до нас приходять дівчатка, які не бачать сенсу свого існування, вони не знають, чого хочуть від життя, не бачать себе у майбутньому. У дітей руки опускаються. І, на жаль, щораз таких випадків все більше. Діти дряпають лезом собі передпліччя, можуть завдавати інші самопошкодження. Це вираз емоцій, які вони не можуть ніде подіти. Серед причин – булінг у школі, у сім’ях, вплив інтернету, - каже вона.
У легких випадках дітей скеровують на амбулаторні психотерапевтичні заняття, у складніших – лікують у стаціонарі.
Як запобігти небезпеці? Важливо, щоб батьки звернули увагу на сторінки своїх дітей у мережі – які меседжі вони поширюють. Специфічні картинки, хештеги, заклики – це перша ознака того, що дитину вже залучили до гри.
– Це не означає, що батьки повинні щодня перевіряти всі акаунти дітей, читати переписки. З ними просто потрібно спілкуватися. Прийшов син чи донька зі школи, запитайте, як у нього минув день? Розпитайте про позитив і негатив, не осуджуйте, а постарайтесь зрозуміти, будьте другом і порадником. Не ставте між вами бар’єр віртуального світу, - акцентує Надія Смакоуз.
Тривале перебування за комп’ютером чи «в телефоні» у статичному положенні викликає порушення кровообігу і провокує застійні явища в організмі дитини, що сприяє виникненню або загостренню захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, судинним порушенням. Концентрація погляду на екран монітора і неправильне освітлення негативно впливають на зір, наголошує лікар. Тому важливо контролювати час перебування дитини онлайн. Для молодшого шкільного віку – це не більше 1,5-2 години на добу, для старших – довше, але також з перервами.
Слід пам’ятати, що ставлення дитини до комп’ютера та інтернету формують дорослі на власному прикладі. Батьки повинні вирішити, для чого потрібен родині комп’ютер: для роботи, навчання, спілкування чи тільки для ігор.
А, можливо, для того, щоб спрямувати інтереси дитини з небезпеки вулиці в «безпечний» кіберпростір.
Клініка, дружня до молоді, побудована на принципі трьох "Д"– Доброзичливості, Доступності та Добровільності.
Звертатись сюди можна добровільно, тут завжди зустрінуть і допоможуть, залюбки конфіденційно поспілкуються та порадять, або ж скерують до потрібних тобі спеціалістів.
– У нас можна дізнатися все про збереження здоров'я, профілактику захворювань, що передаються статевим шляхом, в тому числі ВІЛ – інфекції, репродуктивне здоров‘я. Особливу увагу ми приділяємо онлайн-залежності. Адже, на жаль, вона стає все сильнішою. Ми постійно проводимо лекції у навчальних закладах, пояснюємо загрози, які можуть виникати на просторах інтернету, закликаємо звертатися за допомогою. Віртуальний світ, віртуальне спілкування замінюють реальне. Діти дуже вразливі емоційно. Не написав, не подзвонила, сказав не те, і вже навіть це може провокувати досить непередбачувану поведінку. Наше завдання – допомогти, порадити, - наголошує завідувачка Людмила Даньо.
КОНТАКТИ
Тож, якщо ти підліток і тебе щось непокоїть. У тебе непорозуміння з однокласниками. Не можеш усе розказати батькам. Тебе турбують стосунки з другою половинкою.
Завітай до нас! Анонімність гарантована!
вул. Федьковича 16, кабінет 10.
Згідно з рекомендаціями, визначеними нормами Міністерства охорони здоров’я України, неперервне перебування за комп’ютером впродовж доби не повинно перевищувати:
1-2 клас – 10 хв.
3-5 клас – 15 хв.
6-7 клас – 20 хв.
8-10 клас – 30 хв.
Для дітей 1 класу загальний час використання комп’ютера з рідкокристалічним монітором має обмежуватися 30-45 хвилинами на тиждень, 2-3 класів – 2 години на тиждень, але не більше 1 години на добу, 4-6 класів – 2 години на тиждень, але не більше 1 години на добу, 7-9 класів – 2,5 години на тиждень, але не більше 1 години на добу і учнів 10-11 класів – 7 годин на тиждень, але не більше 1 години на добу.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
СТУГНА П
СТУГНА П