Чи варто чекати на чужу корову?

Напевне не я один бачу, що існують паралелі поміж Євромайданом і сьогоднішньою ситуацією в країні, після зняття блокади окупованих територій.

Як у випадку Януковича, відмова підписувати Євроасоціацію стала детонатором для народних виступів, так і сьогодні подібним детонатором може стати згадане розблокування. Саме детонатором, бо порохом, як тоді, а тим більше тепер, є невдоволення людей рівнем життя та відсутність будь-яких перспектив у нашій країні для більшості її громадян.

Єдина різниця, що до Євромайдану підключились олігархічні ЗМІ, грандові ГОшки, посли, церкви та радикали, тобто був влитий колосальний людський та фінансовий ресурс, сьогодні цього немає. Більш того, на користь чинної влади війна в країні, тому будь-якого свого опонента можна легко записати в агенти Кремля.

На користь же противників чинної влади колосальне зубожіння населення та розчарування у казковій європерспективі. При цьому, існує, хоч не такий потужній, як три роки тому, та все ж певний фінансовий ресурс, а на додачу люди, які мають бойовий досвід, чого майже не було, коли скидали Януковича.

Конфронтація швидше за все буде наростати, тому що з обох сторін втратили здатність та бажання домовлятись на довгострокову перспективу, я вже не кажу про відсутність довіри поміж собою. Та все було б ще поправимо, якби не зменшення «пирога», який треба ділити, і не сумні перспективи для сторони, що програє. 

Не можу не згадати про зовнішній фактор, який після поразки Обами, також змінився. Схоже, що підхід Трампа до України буде інакший – він робитиме ставку на тих, хто виявиться сильнішим, а не тягнутиме дохлого кота за хвіст на Банкову, чи будь-куди ще. Напевне, це ще більше підігріває учасників, а точніше, керівників протистояння.

Перспектив для самої держави і народу не видно – в основі державотворення поки що переважає "деструктивний" елемент: зруйнувати, заборонити, заблокувати, знищити. Безумовно, під час війни, враховуючи цинізм та потенціал агресора, подібний хід думок і дій дещо виправданий. Але перспектива з’явиться лише тоді, коли в голову будуть приходити іншого роду думки - як створити, а не лише зруйнувати, як запустити проект, а не лише ворожий вигнати, як відкрити своє, а не просто замурувати чуже.

Можливо тільки тоді, коли від тих, хто поборює один одного сьогодні, залишиться попелище, на нашій землі проросте нова зелена трава. Але, щоб не припізнитись, бо інакше її зжує чужа корова.

Коментарі (2)

Ви не авторизовані

  • Vlad Vinski

  • Юрий Бондарук

    Правду кажеш! Гарно написав!
Чи варто чекати на чужу корову?

Напевне не я один бачу, що існують паралелі поміж Євромайданом і сьогоднішньою ситуацією в країні, після зняття блокади окупованих...

Трамп передбачуваний

Вже дірку в папері протерли твердження експертів і журналістів про те, що Дональд Трамп непередбачуваний політик,...

На вереск із Кремля про те, що Україна закинула в Крим диверсійну групу, яку "героїчно" та з "жертвами" знешкодило ФСБ,...

Кіровоград перейменували в Кропивницький. З однієї сторони, перейменування необхідне, бо сталінський палач Кіров має дуже...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook