Чия мафія справжня?

Аеропорт міста Палермо названо іменами суддів Фальконе і  Борселіно. Вони досягли значних успіхів у боротьбі з сицилійською мафією. Могутній злочинний синдикат цього не  вибачив, і обидва судді  були знищені в результаті підриву вибухових пристроїв, закладених біля узбіччя дороги і в автомобіль. Ці два подвижники своєю смертю змусили владу почати боротьбу з мафією, внаслідок чого її активність помітно пішла на спад. Іменами Фальконе і Борселіно названі вулиці по всій Італії. У 2012 році на плацу школи поліції в Римі був споруджений скляний саркофаг, в який помістили понівечений вибухом Fiat Croma, в якому Джованні Фальконе вирушив у свою останню поїздку… 

Маю великий сумнів, що коли-небудь якийсь український аеропорт чи провулок у якомусь райцентрі носитиме ім’я когось із прокурорів чи поліцейських, які виведуть кубло доморощених нечестивців на чисту воду. Про суддів узагалі мовчу.

Характерною рисою українців, якою вони дуже хваляться, є їхня товариськість. А де товариськість, там і здатність домовлятися. Задля взаємної вигоди. Нехтуючи тим, що зветься державними і громадськими інтересами. Більше того – ставлячи їх собі на службу і повертаючи дишло закону туди, куди вигідно тобі і «потрібним» людям. На всіх рівнях: від печерських пагорбів і до сільради у якомусь провінційному закутку.

«Та це ж справжня мафія! - вигукне хтось. - Але ж мафія - не наше явище, вона десь там, на Сицилії, у Нью-Йорку. У нас же такого ніби немає…».

З тим, що такого немає, можна, мабуть, погодитися - у нас значно гірше. Передусім, у нас відчутно бракує переконаних борців з цією заразою. Хтось воліє домовитися і закрити очі на темні оборудки, ще хтось не хоче встрявати у ризиковані справи з міркувань безпеки…В італійському серіалі «Корлеоне» той самий суддя Фальконе, виступаючи перед зібранням колег, пояснював, що таке мафія. За його словами, це коли на якусь посаду претендують двоє достойних, компетентних людей і один зі зв’язками. В результаті посаду отримує саме останній. Це, за словами Фальконе, і є ознакою мафії. А ще він казав, що мафія – це не якась відособлена від суспільства структура. Її щупальця проникають скрізь, з нею різною мірою пов’язані чимало звичайних людей. Якщо так, то Україна тут може дати фору Сицилії. А в тому, як брати і давати хабарі, як правильно засвоїти закони ділення, як важкі звинувачення обертати на сміховинні суддівські вироки, браття-українці можуть навчити всіх отих макаронних мафіозі. Вкупі з усіма їхніми avvocato, giudice і procuratore.