Ніколи не читала книжок типу «Чоловіки з Марсу, жінки з Венери», а може дарма, бо в мене виникає все більше питань по чоловічій психології. Розумію, що не можна вірити в стереотипи, але схиляюся до думки, що чоловіки і жінки доповнюють один одного і сильніші разом.
Якось дуже часто в мене бувають «фейсбучні розборки» з друзями-чоловіками і як наслідок виникло кілька питань. Чого чоловіки так люблять тон покровителя, намагаються переконати мене в моїй необізнатості, переконатися, що я визнала свою неправоту…? Чоловіки поясніть мені чого ви так хочете самоствердитися за чийсь рахунок? Чого ви не можете висловлювати свої думки в формі порад, а лише у вигляді претензій?
Скажете, що є й жінки, які так поводяться? Мабуть так, але все таки в чоловіків я помічаю частіше таку поведінку. Така поведінка не те щоб була критичною, просто іноді це нервує, злить чи смішить.
Не буду перетворювати це на маніфест, але все таки скажу: дорогі чоловіки, є багато можливостей самостверджуватися, робіть це наздоров’я, але не за чужий рахунок. Я далека від думки, що мій блог стане для когось отковенням чи відкриє очі чоловікам на їхню поведінку, але й не написати нічого не можу. А наразі для себе зробила висновок, що з чоловіками таки зручніше грати «блондинку», не знаю чи це правильно, але жити так простіше.
Кирильчук Андрій
David Starr
Анонім reply David Starr
David Starr reply Анонім