Днями стояла у ЖЕКу за довідкою про реєстрацію дитину і спостерігала сумну картину: паспортистка ручкою виписувала папірець. Ручкою! У ХХІ столітті. Тим часом мами й тати, яких трохи зібралося у черзі, дивувалися: чому не зробити програму, за допомогою якої у садочках бачитимуть реєстрацію, або ж батьки зможуть самі роздрукувати свою довідку. У час, коли Інтернет знає навіть колір твоїх нових мештів і групу крові, писати ручкою довідку – щонайменше дивно.
Зізнаюсь, я не дуже обізнана у питаннях інформаційних технологій і їхнього зв’язку з обслуговуючими підприємствами (колишніми ЖЕКами), тому поцікавилася напрямком трохи глибше. Дізналася, що обслуговуючі підприємства ще 4 роки тому повинні були здати всі картки реєстрації, оскільки вони - приватні фірми і взагалі не мають права тримати персональні дані громадян. У Тернополі ж є реєстр територіальної громади, який досі не запрацював. Щодо інструменту впровадження, тут теж не треба винаходити велосипед, бо все це можна робити на порталі igov.com.ua. Проте не всі послуги міста і області підключені до цього сервісу. Хто і на якому етапі гальмує впровадження системи, журналісти нашого видання вже з’ясовують і найближчим часом розкажуть на усіх платформах.
Питання в іншому: невже міській владі нецікаво зробити усі послуги електронними, бодай заради піару? Влаштувати презентацію, закликати журналістів і з властивим собі апломбом оголосити: «Ми це зробили. Вперше в Україні».
