Завжди дивуюсь коментаторам, які, палаючи праведним гнівом, прибігають в коменти із загальною тезою «як ти посмів так написати – це взагалі не збігається з моєю думкою»
Будь-яка сторінка на фейсбуці – це невеличкий медіамайданчик. Маленьке радіо, яке транслює якісь тематичні повідомлення, окреслені світоглядом та інтересами автора. Тому загалом відношення та реакції до того мають бути такі ж самі як і з радіохвилями. Якщо мені таке подобається – то я слухаю, якщо ні – то перемикаюсь на інше. Не треба кричати в динамік, з якого лунає РадіоР*** – шо це за гівно, я таке не слухаю! Трохи тупо сперечатись з радіом.
Зараз в мережі виокремився дуже цікавий термін – френеміс. Він означає людей, які є в друзях або фоловерах когось, але терпіти його не можуть. І стежать виключно з мети «знов цей недоумок написав якусь тупу фігню». Це зовсім не означає, що ці люди погані – просто вони обрали неправильне для себе джерело інформації, мучаться самі та мучать когось, отруюючи чужий інфопростір токсичними коментами, сповненими агресії та тихцем підлайкуючи такі ж від когось іншого.
Дуже важливо тримати гігієну та санітарні умови у своєму просторі загалом та соцмережному зокрема. Підстригати сад і вчасно виявляти тих, хто помилився городом.
