Люблю читати судові рішення в Реєстрі. Бо він буває крутішим деяких книжок. Тут і романтика, і детектив, і драми. Все на купу. Бо ж «писано» самим життям. Писано, маю на увазі не те, як написано, а про що написано.
Тут і про родинні драми – батько вдарив доньку, невістка вибила зуби свекрусі, син вбив батька чи навпаки, сусіди побились через межу чи кури. І про селянські будні – крадіжки в «колгоспу» семи мішків кукурудзи, підводи буряків. І про чиновницьке життя - з-поміж тих особливо веселі з поясненнями, чому невчасно заповнили е-декларації – думав, що ще не треба, не зміг, бо погано знає комп’ютер.
Є і менш веселі історії – у постановах про п’яне водіння. У тих, що побачила, помітила такі особливості. Приміром, якщо у рішенні йдеться про дядька і на початку рішення вказано, що їхав п’яним жигулем, то до кінця можна навіть не дочитувати – значить суд дав штраф. А от якщо не вказано марки авто, значить, можуть бути варіанти. Марку солідного авто бачила рідко, часто така вказано, якщо авто на євробляхах. А ще може бути вказано, якщо у дорогу автівку хтось в’їхав.
Якщо людині, яка притягувалась до адмінвідповідальності за п’яну їзду, вдалось довести у суді, що протокол склали не правильно, або ж і діяли поліцейські не правильно, то в реальному житті ця особи_№ - підприємець, посадовець. Тут, як на мене два варіанти – заможна людина може собі найняти крутого юриста, і, відповідно, виграє справу. Про другий варіант, думаю, самі здогадались. А загалом, це – лише мої враження.
