Надихнув Інтернет

Чи є хоча б  одна людина на Землі, яка в своєму житті не брехала? Нема такої, бо напівправда чи прикрашена реальність — це також, по-суті, брехня. Але я зараз не про філософію кухонну. А про  справу цілком практичну — пошук роботи, або ж пошук працівника.. Погодьтесь, навіть якщо робота є, кожен з нас не проти погортати і поцікавитись, чим же живуть і як заробляють люди інших професій. І от виходить, що на яку б роботу не працевлаштовувався, всюди хочуть креативних людей. Виняток - хіба що суто робітничі професії.

І от вся ця процедура дуже схожа на сезон спарювання у деяких птахів. Де самець і самка красується одне перед одним, вибираючи собі пару. А в контексті пошуку роботи, то все перетворюється на те, хто більше прибреше, прикрасить: “Оставайся, мальчик, с нами — будешь нашим королем”, - немов підспівує роботодавець. А йому у тон, - “Выбери меня, выбери меня. Птица счастья завтрашнего дня” від кандидата. Коли ж таки сторони “спелись”, почали працювати, то, буває, приходить розуміння у кандидата, що він потрапив далеко не у казку, а в роботодавця - що найняв на роботу далеко не кандита на Нобелівську премію.

Як перший, так і другий це прекрасно розуміють. Однак дурний тон — говорити все, як є. Так само, як акцентувати відразу на заробітній платі. Бо ж ні, кандидата насамперед має цікавити можливість самореалізації, а так він в житті — божа кульбабка, не їсть, не какає, не пісяє, готовий жити на роботі і працювати на волонтреських засадах. Чи можна по-іншому? Мабуть, ні. Однак резюме кандидатів на роботу не може не веселити тим креативом. Бо, перечитуючи їх, себе відчуваєш приблизно так -  Свєта, 32 роки, освіта — середня не закінчена, досвіду — ніякого.

Коментарі (0)

Хто про що, а я — про п'яних за кермом. Таки тут непорядок. Кожна людина має право напитися  хоч до свинячого ...

Очікую, коли Кличко пришле вимогу в Тернопіль укласти міжтрансфертну угоду. Мовляв, дорогий і любий мер міста, у нашому бюджеті...

Сплю я, і мені сниться. Потрапила десь закордон. Не маю ні паспорта, ні гроша. Але, думаю, ніфіга. Країна багата, тепла —...

Я перестала одягати вишиванку тоді, як її масово почали одягати політики. Розумію, що її носять і справжні патріоти, і люди,...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up