Іноді мені нестерпно хочеться стати знову малим і загубитись у великому домі серед великої гамірної родини перед різдвяними приготуваннями. Так, щоб навколо всі носились зі своїми справами, а я сидів десь вгорі на драбині на горище, на верхніх щаблях і нікому не було до мене діла.
Щоб можна було нипати по кухні та кімнатах, поміж їх усіх, тихенько підкрадати свіжоспечені гарячі половинки печива горішки і вилизувати банку від вареної згущонки, дряпаючись об поспіхом відкриту кришку. Перераховувати пальцями петарди в кишені, згадувати слова Чорта у вертепі і витягувати нитки з порваного на лікті светра. Самому собі нашукувати справ, годувати кота шпротами з канапок і тулитись спиною до грубки.
Іноді мені нестерпно хочеться, щоб знову стало тепло.
