Нова генерація

Першовересень . Банти і квіти, серйозні першачки і сміхотливі старшокласники, вишиванки і шкільна форма різного штибу. Ми сьогодні перший  раз у перший клас. Як і майже три тисячі інших тернопільських першачків. І зараз вони стоять рядочком на урочистій лінійці з букетами квітів. І їм абсолютно байдуже, хто оновив Острівок Кохання, хто взяв стотисячний хабар і хто кинув гранату під Верховною Радою. В цей момент для них і їхніх батьків весь світ зараз в цьому святі Першовересня.

І це правильно. Їхнє завдання – навчитись перейматись усіма цими актуальними і важливими проблемами життя міста, країни, суспільства згодом, коли вони зможуть на це вплинути. А зараз у них одна справа – вчитись. Вчитись, щоб бути розумним і освіченим, а не сірою частинкою натовпу, якою так легко управляти хитрим політиканам. Вчитись, щоб бути спеціалістом-професіоналом, який зможе здійснити прорив у своїй галузі або просто гарно робити свою роботу. Вчитись, щоб розуміти, що таке добре і що таке погано, і розвивати в собі лише позитивні риси. Вчитись, щоб стати громадянином справді нової генерації.

І я дивлюсь на них – ясні очі, щирі усмішки, справжні емоції. Якщо ми, батьки, а також вчителі у школах будемо виховувати їх правильно – то ці діти виростуть і справді житимуть у новій щасливій Україні, яку будуть будувати самі, чесно і по совісті. Наше завдання – правильно їх виховати. Непомірно важке, але таке важливе завдання. І ми повинні виконати його на "відмінно"!