В армії царської Росії кожен ранг знав, на яке звертання він може розраховувати. Як з боку начальства, так і від підлеглих. Комусь – «ваше благородие». Комусь – «ваше превосходительство». А ще комусь просто – «эй, служивый!». І на додачу – кулак вусатого унтера під ніс. «Великая октябрьская» відмінила всі «благородія», ввівши в РККА, крім червоних революційних шароварів, універсальне звертання «товарищ». «Товаришували» і останній червоноармієць, який вимінював онучі на самогон, і командарми на баских конях, і організатор червоної армії Лейба Троцький. Червона (а потім – радянська) армія, взагалі, була дуже «товариською». Вона «товаришувала» в 1956 році в Угорщині, у 1968 – в Чехословаччині, а з 1980 до 1989 рр. наполегливо примножувала ряди своїх «товарищей» в Афганістані.
Нинішня Україна, твердо взявши курс на Європу, намагається віддалитися від радянської спадщини, в тому числі й у справі розбудови своїх збройних сил. Нічого не скажеш - стройова виправка наших вояків на військовому параді в Києві в День Незалежності тішила око; те ж саме око могло відзначити і безумовний прогрес в їхньому екіпіруванні. Справили належне враження і нові зразки озброєння. Бойовий гарт і набутий досвід не є даремними, і нині наші військові, думається, самі могли б дечого навчити своїх західних колег. Однак ще недавно ми нагадували людину, яка однією ногою стоїть на суходолі, а другою продовжує місити болото. На таку думку, зокрема, наштовхували військові паради попередніх років. Складалося враження, що творці статутів української армії не надто напружували фантазію, впроваджуючи у вжиток нові форми звертань і привітань. Принаймні, «Бажаю здоров’я!», окрім того, що було калькою з російського «Здравия желаю!» і не притаманне українським військовим традиціям, ще й звучало доволі кострубато і було гротескно-ностальгійним відлунням радянської минувшини. Тепер же з вуст міністра оборони Степана Полторака прозвучало істинно українське "Слава Україні!". Проте, доводилося чути, у звертанні військовослужбовців один до одного планується зберегти знайоме "товаришу". Можливо, звертання «пане», «панове» (при всій неоднозначності ставлення до цього слова) було б доречнішим з точки зору формування ставлення до військових як до еліти суспільства? Наразі ж звертання "пане" від міністра оборони удостоївся лише Верховний Головнокомандувач - Президент Петро Порошенко.
Ігор Дуда
Саша Крест
Саша Крест
Саша Крест
Саша Крест
P.S. Пореготали над маразматичним блогом дурника-старечі і "дудимо" далі...
Саша Крест
P.S. Доречі, везу у подарунок декілька дудок для нащої компанії... Будемо "дудіти", відписуючи відповіді на твої дебілізми...
Ігор Дуда reply Саша Крест
Everything else remains in force
Ігор Дуда reply Саша Крест
"За Збручем", 10.09. "Ще раз про коментарі"
20 хв. pdf, 6.08. "Слово про одного анонімника"
20 хвилин, 17.09. "Чи зрозуміє ситий голодного?"
20 хвилин, 1-8.10 ..........................
Precz, bydło!
Пішло на хуй
Fuck you in the ass!
Валентина Тернопіль reply Ігор Дуда
Ігор Дуда reply Валентина Тернопіль
Ігор Дуда reply Валентина Тернопіль
Fuck you in the ass!
Валентина Тернопіль reply Ігор Дуда
Ігор Дуда reply Валентина Тернопіль
Fuck you in the ass, ЧМО
Ігор Дуда reply Валентина Тернопіль
Все, забалакався з тобою. Пішло НАХУЙ.
Саша Крест reply Ігор Дуда