Рецидив "собачої" теми

 

Ранкова пробіжка і купання - одна з тих життєвих  радостей, які нездатні відняти ні наш невротичний соціум, ні корупція, ні нечестиві політики. Навпаки, йдучи парком і вдихаючи ранкові аромати, мимоволі забуваєш про усіляку гидоту і просто насолоджуєшся чистим повітрям і тишею. Втім, витримати ліричний настрій до кінця не вдається. При виході з бічної алеї бачу величенького пітбуля, а метрів за п'ять позаду нього - його заспаного господаря зі скрученим  повідком в руці. Чолов'яга ще, очевидно, на ходу додивляється останній сон і позіхає на весь рот. Тим часом пес, кинувши на мене понурий погляд, рушив було в мій бік, але на півдорозі змінив свої наміри й побіг у іншому напрямку. "Ей, друже - звертаюся до  господаря,  який саме виповз на центральну алею, - ти взяв би свого пса на поводок...". Заспані очі власника псюри дивляться на мене з виразом несподіванки і подиву. "Та він нічо не зробить, я би його інакше не відпускав", - чую пояснення, яке у різних варіаціях доводилося чути від багатьох собаководів. "Звідки ти знаєш, що не зробить? І як мені про це знати? - відказую, - це ж не пудель, а бійцівський пес. Тебе ще не штрафували?". Господар пітбуля тепер дивиться на мене з-під лоба - у його пса погляд, напевно, привітніший, - і промовляє з сумішшю подиву і обурення : "А за шо мене штрафувати?". Відтак повертається і йде з повідком на плечі слідом за собакою. Я прямую в протилежний бік, усвідомлюючи, що моя виховна бесіда навряд чи матиме ефект - на отаких "бикуватих" суб'єктів справляють враження лише дієві каральні заходи. Періодично з'являються повідомлення про те, що стражі порядку змусили якогось власника собаки бійцівської породи взяти його на поводок, але все закінчується роз'ясненнями  і застереженнями.  У тому ж Гідропарку мені вже довший час не доводилося бачити поліцейських - ні піших, ні на велосипеді. Тому й мій заспаний співрозмовник вигулював свого пітбуля без повідка, нічого і нікого не боячись. А ще мені пригадалися слова військового коменданта Львова, який колись інструктував нас перед патрулюванням по місту: "Вас біля тої забігайлівки може  й не бути, але якщо ваш дух там витатиме - ніхто з солдатів туди і носа не ткне". Судячи з того, як вільно розгулюють бійцівські собаки без повідка у парку "Топільче" і якими "неляканими биками" почуваються їхні власники - дух охоронців правопорядку вже призабув туди дорогу...

Коментарі (15)
  • Саша Крест

    Ох-хо-хо...... Радість то яка нас спіткала... Тебе підібрали? І на алкаша вулицю щастя прийшло... Сміття навчили виносити... Пляшки здавати також... І хто ж тебе, пахнючого алкаша, узяв? Бідолашна жіночка... Памперси то купила? Обсцикатися ти полюбляєш... треба бути обережною... Та й відерце для блювання не забудьте... Хай щастить... Може й піджака купить та й відмиє тебе, вбогого... Може й маленьких дудариків наробите... Хоча... та штука давненько бракована... Не уявляєш, яка радість для нас... Весілля то було? Чи пеньонзів не вистачило? Чи може пиздиш, як завжди, на рахунок жінки? Ти такий...
  • Ruslan Vysotskyy

    все правильно пише автор ,господар собаки бидло яке варта оштрафувати
  • Саша Крест

    Все це маячня старого алкоголіка. Впевнений, ніхто до нього у парку не підходив та ніякий песик його не лякав. Так звана "журналістика". Сидить вдома за стаканом і фантазує. А може то він зі своїм песиком-амстафом там гуляв? Ігорко песика свого Діком назвав. Якесь ім'я цікаве. Що ж ти його по-англіцькому назвав? Не міг там якимось Шарком назвати? Як же це перекласти? Фуй чи не так? Оце ж тобі маєш... Якось соромно навіть для такого знаменитого тернопільського блогера. Несолідно якось... Але в кожного свої вподобання... А якже ти його клишеш? Фуйчик-фуйчик йди сюди? Ой, вибачаюся. Дік-дічок йди сюди, скоріше... Недарма ж люди кажуть, що пес це копія господаря. Самокритично це... І додати нема чого. А взагалі, блог сподобався. Ігорко фантазувати вміє. І брехати також... От тільки про гівно собаче нічого не було. А це дуже важливо. Треба виправити...

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    ЧМО, я від нічого робити іноді поринаю в людську патологію. Мені трохи цікаво: воно цілком дурне? "Обдовбане"?  Чи просто обжерлося свого улюбленого "гівна"? Радив же тобі: розводь водою чи якоюсь юшкою 1:1. Мій Дік  (подобається мені ім'я - майже з Treasure Island)Читало, ЧМО? Так ось, він такого  й близько не вживає.

    Харош, бык, перейду на твой стіль мови.  Ти слишало ЧМОвалера, Левандовский     признан одним із глаавних "лузеров"  ЧМ. (ето - чемпіонат міра)?  Тебє єго совсєм нє жаль?

    Саша Крест reply Ігор Дуда

    "Є у мене, напевно, один-єдиний найближчий друг – Дік..." Оце так видав... З ним їсть, з ним спить, з ним спілкується, з ним блоги дебільні пише, з ним і блохи спільні підраховує... Коротше, живе Дік з Діком... А Вагіни в подружках немає? Чи ти не по тому? А як же "жіноче товариство"? Так ніхто тебе і не підібрав, "щастячко"? Чи може ти по тваринах там...???? Ти хоча меншому Діку подружку знайди... а то засохне та штука, як у господаря... не все ж песику з тобою спати... Давно так не реготали...

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    Тупо, ЧМО, тупо. Ті, що разом з тобою "давно так не реготали" - з твого бичачо-дебільного кодла?

    Саша Крест reply Ігор Дуда

    Оце сидимо з колегою в Празі у невеличкому кафе, а на стіні цікавий такий собі напис (на чеській, звичайно):

    "Згідно зі статистикою той, хто у 18-25 років змішував пиво з горілкою, у 50-60 змішує пиво з горілкою знову..." Про тебе нагадало... Шкільні роки, коли все починалося... Посміхнулися ми з моїм товаришем, згадали тебе "не злим, тихим словом"...  Він тільки додав дещо професійне: "Как правило, больные этой хворью люди не умеют радоваться жизни, поэтому и нуждаются в разного рода допингах." Розумний він, треба віддати належне...

    А скоро вже US Open... Продовжую радоваться жизни...

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    sorry - ПІШЛО НА ХУЙ

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    ПІШОВ НА ХУЙ

    Саша Крест reply Ігор Дуда

    Ну, вже так нервуватися не треба... Радіти треба за людей... Моя жінка-геній дала рецепт для тебе: "Валер'янка чудово заспокоює. Усього 5 крапель на склянку горілки - та нерви, як канати..."

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    Присвята неперевершеному бику і піжону саші кресту-валєрі-джеку-віті м.-льові-люсі-валі..007 (Bond!).одним словом, БИДЛЯКУ

    Нехай живе й пасеться на полові

    Отой ДЕБІЛ валера -саша-льова

    Й старанно струшує кліщі з "вушей"

    Із ними нині - справжняя бідося

    Їх так тепер багато розвелося

    Приблизно стільки, як у Левандовського "мячей"

    Їм же, паршивцям, то цілком байдуже,

    Що в тебе сир з дірками й "мудра жінка" дуже -

    Укусять і - звихнешся назавжди,

    Хоча... якщо детально розібратись

    Тобі, дебілу, нижче опускатись

    Вже ніби й нікуди-так що спокійненько сиди.

    Ігор Дуда reply Саша Крест

    О-о-о! Ти нарешті об'явилось!

    Напевно, знов "гівна" об'їлось,

    І потягнуло "сочінять",

    Але і "за бугром", і в Україні

    Ти було й будеш ЧМОм сцикливим і дебільним,

    Й нічого з тебе (крім аналізу) не взять

    ЧМО, кажеш, отримуєш від життя задоволення? Та ні, тупорилий бик, в кожному твоєму посланні відчувається давня образа і жовч рогоносця. Це й тисне на твій дебільний мозок і підштовхує писати усю твою "брєдятіну", сподіваючись цим мене дістати. Сподівайся й далі. Навіть трохи цікаво: ти, ЧМО, для мене - як творча розминка.
  • Ігор Дуда

    Ще раз для тих, кому цікаво:  невдовзі на цей блог (і на наступні) може відгукнутися маніакальний психопат саша крест-jack winchester-віктор.м... Може назватися і "Валентиною" (очевидно, останнім часом відчуває потяг до трансвестизму). Взагалі, для його повного діагнозу можна використати цілу енциклопедію психічних хвороб. НЕ ВИКЛЮЧЕНІ Й ІНШІ КЛИЧКИ (тут він виявляє "винахідливість"). Я по-дружньому ще називаю його валєра- льова-люся. Саме так - з малої букви. У нього виражена нав'язлива ідея, продиктована  спогадом про роги, які свого часу з'явилися на його клаповухій голові - він намагається "дістати" мене своєю маячнею. Тому й бризкає злістю і жовчю, гавкає наче боягузлива шавка з темного підворіття. І гордо називає свою дико безграмотну писанину "боротьбою". Згадані роги підірвали його й без того скромні розумові ресурси. Зате - винятковий піжон і сноб, любить вихвалятися, як "шикарно" живе, винаймає хатню робітницю, як роз'їжджає по світу, відвідує тенісні турніри серії Grand Slam і т.п. Вперте як осел; нездатне зрозуміти, наскільки воно дебільно-дегенеративне; стійке до обливання лайном (звикло ним живитися - вроджена копрофілія); продовжує ховатися за кличками, хоча мало б второпати: єдина істота, яка може так наполегливо ГАВКАТИ З НОРИ - це та, ЯКУ ПОКИНУЛА ЖІНКА ЗАРАДИ ІНШОГО (юридичний постулат ще Стародавнього Риму - "Кому вигідно?").

    Саша Крест reply Ігор Дуда

    "Бруднувато-зеленувате....подіяло заспокійливо. Принаймні, на мене..." Ну, на тебе все зелене діє заспокійливо. Починаючи з "зеленого" змія і завершуючи твоїм улюбленим гівном (рецепт 1:1)...

    Саша Крест reply Ігор Дуда

    ТИША!!! от як добре... немає гівняних віршиків, дебільних відповідей. Что и требовалось от алкаша і дебіла! Мовчи! Єбланам слова не давали... Зрозумів, нарешті? Казав же тобі. Моя ціль зовсім інакша. Рога і копита, "благородні жінки" мене абсолютно не цікавлять. Мені на них пофуй. Як і на твого футболіста з хокеїстом... Боротьба проти АЛКОГОЛІКІВ!!!!!!! А з'явишся ще.... ми будемо коментувати знову... Що ж, нехай щастить! А про школу згадай.... це натяк Єблану від мене.

    А я вже купив ticket до Нью-Йорка.  Жізнь прекрасна.....

  Ранкова пробіжка і купання - одна з тих життєвих  радостей, які нездатні відняти ні наш невротичний соціум,...

Сісти за цей матеріал спонукали дитячі спогади і почуття смутку за товаришами, з якими єднало спільне захоплення. І яких,...

Зовні цей симпатичний хлопчина скидається на любителя боксу. Але боксу специфічного, такого, за який не дають медалі на Олімпіадах,...

Нещодавно довелося розмовляти зі знайомим, вельми досвідченим у тонкощах людських взаємин чоловіком. Говорили про корупцію....

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up