З настанням весни, а особливо, коли на деревах і кущах з’явиться листя, чекай загострення і на фронті. Бо ж за “зеленкою” краще ховатися розвідувально-диверійним групам. Але, судячи з усього, пожвавлення диверсійної роботи росіяни планують не лише на лінії зіткнення на Донбасі, де й так майже щодня, на жаль, є вбиті й поранені, а й в тилу. А тилом на разі є вся територія України. І як показує практикка останніх років ворог широко використовує всі наявні засоби, увесь арсенал зброї, який у нього є. Це і вбивства, і підриви та підпали, інші пакості, які тільки можуть придумати їхні звихнені на ненависті до всього українського мізки. Їхньою зброєю є і їхнй “язик”, і ця їхня так звана наскрізь токсична культура, і підживлення совкових пережитків, чому нерідко сприяє і наша недолуга влада — від святкування 8 березня, чи 9 травня — замість 8-го, разом з європейцями — і роздавання звань на кшталт “заслужений клоун”, до мораторію щодо продажу землі. Тут до послуг росіян не тільки ретельно закоспірована агентура, а й так звані агенти впливу, або й просто “корисні ідіоти”, які тому й ідіоти, що корисні лише ворогові. І хоча ми й не здаємося, і не збираємося здаватися, і наша сила у свідомості активної частини суспільства, що ми вже не раз доводили, і все ж треба готуватися до гіршого. Бо ж війна поки що триває на нашій території. І триватиме вона ще довго, щодня, щогодини і щохвилини... Просто кожному з нас треба бути готовим до тієї хвилини, коли саме від нього залежатиме наша спільна перемога.