А ще з приємного для українського ока у Швеції – це кольори: блакитний і жовтий. Вони скрізь, від державного прапора, жовтого хреста на блакитному тлі, покажчиків на дорогах, комбінації кольорів підлоги й стін у фойе багатьох будинків і до найменших дрібничок, як от: ручки, стрічки, коробочки... А ще ж і море за ясної погоди і небо, якщо нема хмар, бо й таке тут також трапляється, хоча цієї пори року, може, і не так часто, як хотілося б. Це про блакитний. Ну, а з жовтого, окрім залишків листя на деревах, то хіба ще відблиск золота шведських вікінгів, що передався від них короні, чи коронам, бо найчастіше їх зображують трійцею, шведських королів. Втім, якщо порахувати всі корони на великому гербі країни, враховуючи корони на головах всіх левів, то їх там не менше дванадцяти... За однією з версій українська жовто-блакить почалася від союзу Iвана Мазепи і Карла ХII, хоча за іншою – сягає ще часів Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Але, як би там не було, для ока й досі приємно! Для українського у Швеції, а для шведського в Україні. Може, саме тому, керез спорідненість кольорів, шведи досить добре обізнані про нашу країну, принаймні, нікому не треба пояснювати, де вона, і що зараз у нас на сході війна вони також в курсі, як і те, що Росія перед агресією на Донбасі окупувала наш Крим. Деякі шведи навіть згадують, що росіяни колись і їхній острів Готланд захопили, і також оголосили, що «назавжди», хоча, на шведське щастя, вистачило їх тоді ненадовго. Але на Готланді і досі про це пам’ятають, і навіть тепер людей хамовитих і злодійкуватих тут називають «москаликами».