Як у тернопільському дитсадку для військових спекли майже чотири сотні великодніх пасочок (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Як у тернопільському дитсадку для військових спекли майже чотири сотні великодніх пасочок (ФОТОРЕПОРТАЖ)
  • Тернополяни навіть в умовах війни з російськими окупантами не втрачають святкового настрою перед Великоднем, а навпаки – діляться ним з нашими захисниками на передовій.
  • Приміром, дружній колектив та батьки вихованців закладу дошкільної освіти №3 вже спекли для українських солдатів майже чотири сотні пасочок-крафінів, які передають разом з дитячими оберегами.

Малеча виготовляє їх власними рученятами.

До оберегів працівниці дитсадка приклеюють освячені образки і разом з пасочками в пакунку віддають хлопцям на фронт, у «гарячі» точки. Такі оригінальні дитячі саморобки слугують для українських військових амулетами на удачу.

Відео дня

Про все це нам розповідає Ольга Володимирівна Довбенко, завідувачка Тернопільського закладу дошкільної освіти (яслами-садком) №3.

Жінка веде нас на кухню дитсадка, де у двох невеличких приміщеннях робота кипить ще від ранку. Аромат свіжої випічки чути вже з вулиці…

– Сильна армія та, у якої є сильний тил! Тому з перших днів повномасштабного російського вторгнення ми взялись допомагати захисникам України як можемо. Пліч-о-пліч у цій справі як працівниці закладу, так і батьки наших діток. Вони приносять продукти, гроші, ми теж долучаємось фінансово. Разом стаємо до роботи на кухні, – ділиться пані Ольга.

Випічкою у дитсадку займаються вже другий місяць. За словами завідувачки, спершу для хлопців випікали пряники, коржики і рогалики. Перед Великодніми святами від військових на фронті отримали «замовлення» на пасочки. Вирішили робити крафіни. 

– Сьогодні це вже третя порція цієї випічки. Минулого четверга ми спекли і передали хлопцям 120 пасочок, у п’ятницю – стільки ж. На сьогодні солдати попросили зробити куди більше – 250! Деякі з захисників вже отримали ці невеличкі великодні сюрпризи. Вони дуже задоволені, адже хочуть теж відчути смак свята, нехай і у таких скрутних обставинах, – усміхається Ольга Довбенко.

Кожну пасочку-крафін жінки оформлюють ще й вітальними листівочками, на яких пишуть різні побажання для воїнів від свого дошкільного закладу.

Все, що треба – відправляють на передову…

Пані Ольга каже, що дитсадок №3 зараз не працює, як і решта освітніх закладів.

– З дітками ми займаємось у дистанційному режимі. Не маємо права ризикувати їхнім здоров’ям і життям у зв’язку з такою непростою ситуацією в державі, – ділиться вона.

Натомість завідуюча Ольга Довбенко та її дружній колектив перетворили свій заклад дошкільної освіти на своєрідний волонтерський пункт.

– Ми збираємось тут двічі-тричі на тиждень, коли є замовлення від наших хлопців на фронті, бо військові не завжди можуть забрати посилку! Раніше співпрацювали з волонтерами, через них передавали все, що приготували, солдатам у Харків, у Запоріжжя тощо. Зараз працюємо більш стисло. Наприклад, знаємо, що чоловік нашої виховательки служить, в іншої працівниці воює батько, одна із батьків діток має знайомих на передовій… Відповідно, вже спрямовуємо нашу допомогу туди, – розповідає пані Ольга.

У садку №3 для українських військових готують також енергетичні батончики у великій кількості.

– Робимо їх із сухофруктів. Батончики довго зберігаються і не псуються. На них завжди ставимо дату виготовлення, аби хлопці контролювали термін придатності. Є різні випадки, коли солдати на фронті не можуть поїсти нормально, а наші батончики рятують їх від голоду. Передавали їх вже неодноразово. Військові дякують і замовляють ще! А ми, відправляючи чергову порцію, бажаємо хлопцям, аби вони ці батончики скуштували вже вдома! – сміється завідуюча дитсадком.

Крім того, колектив закладу разом з батьками вихованців за час війни не раз купували для наших захисників одяг, засоби гігієни, продукти харчування, крупи та овочі, вологі серветки, чай, каву, все, у чому була потреба.  

Всі працюємо на благо України і для перемоги!

Вдається нам поспілкуватись і з пані Оленою – мамою, син якої відвідує дитсадок №3. Жінка поспішає, адже вона сьогодні ввечері формуватиме передачу свіженьких пасочок для хлопців на передову.

– Пасочки військовим ми передаємо не вперше. Я з ними спілкуюсь напряму. Хлопці щиро вдячні, постійно надсилаємо їм фото робочого процесу, коли дівчата готують випічку. Для солдатів це дійсно велика підтримка! – каже вона.

Пані Олена щиро вдячна Ользі Володимирівні, бо, мовляв, саме вона згуртувала і працівників дитсадка, і батьків, організувала все це діло.

– Сюди працювати приходимо з дітками. Поки ми печемо крафіни, вони граються. Діти стають самостійнішими у цих умовах. На кухні ми з дівчатами спілкуємось, розмовляємо. Таким чином є ніби «психологами» один для одного у цей непростий час, – розповідає жінка.

Вона каже, що кожна структура: чи то школа, чи дитсадочок, чи університет, можуть так само зараз об’єднатись і долучитись до пришвидшення перемоги України у війні з російським ворогом!

– Не завжди є можливість що-небудь передати хлопцям. Але ми не здаємось, шукаємо шляхи! Кожен ділиться з солдатами частинкою себе. Це і нас тримає у купці, не дає опустити руки … – на завершення говорить пані Олена.

Який рецепт великоднього крафіна?

Рецепт:

  • опара: 15 г сухих дріжджів + 200 мл молока + 5-6 ст. л. борошна (з 700 г) + 2 ст. л. цукру (з 150 г);
  • тісто: 700 г борошна, 150 г цукру, 4 жовтки, 2 яйця, 100 г масла + 100 г масла для шарування, 2 п. ванільного цукру, цедра 2 лимонів;
  • для посипки (начинки) – 100 г родзинок + 100 г в’яленої вишні + 50-100 г чорного шоколаду + 50 г кокосової стружки;
  • розміри форм: 14х9 см та 9,5х9,5 см.

Спосіб приготування:

  1. Спершу слід приготувати опару. В миску наливаємо тепле молоко, висипаємо сухі дріжджі і з загальної кількості 5 столових ложок борошна. Також з загальної кількості цукру, яка потрібна для крафіна, сиплемо до миски 2 столові ложки. Усе перемішуємо до однорідності. Тоді опару вкриваємо харчовою плівкою і залишаємо у теплому місці, поки вона не збільшиться удвічі. Повинна утворитись своєрідна «пінна шапочка».
  2. Поки «працюють» дріжджі, збиваємо у білу пишну масу чотири жовтки і два цілих яйця разом з дрібкою солі, ванільним цукром та рештою звичайного цукру.
  3. Виливаємо опару до борошна, додаємо туди ж збиту яєчну масу, розтоплене вершкове масло і цедру з двох лимонів для гарного аромату. Можна додати цедру з апельсина чи лайму. Замішуємо тісто. Воно не повинне липнути до рук.
  4. Далі змащуємо миску олією, «підгинаємо» тісто під низ і перекладаємо його туди. Миску загортаємо харчовою плівкою і залишаємо на 1-1,5 години, аби тісто збільшилось у 2-3 рази і гарно підійшло.
  5. Тоді формуємо крафіни. Тісто розділяємо на кульки відповідно до форм. Зазвичай вони мають 8*8 сантиметрів, можуть бути як металеві, так і паперові. Тісто має заповнювати 1/3 форми. Його пересипаємо борошном і розкатуємо кожну кульку якомога тонше, аби крафін був ажурнішим та мав більше слоїв. Опісля тісто змащуємо м’яким вершковим маслом, посипаємо вишнями та ізюмом. Їх попередньо слід розпарити, заливши теплою водою. Також можна посипати тісто шоколадом і кокосовою стружкою.
  6. Щільно загортаємо тісто у рулет, а тоді кожен з них розрізаємо навпіл, не дорізаючи до кінця. Кожну частину закручуємо «равликом».
  7. Сформований крафін перекладаємо у форму. Він повинен займати її половину. Крафіни залишаємо на певний час, аби добре «підійшли».
  8. Перші 5 хвилин крафіни печемо у духовці при температурі 200 градусів. Наступні 30-40 хвилин температуру знижуємо на 180 градусів. Печемо крафіни до «сухої шпажки».
  9. Охололу здобу посипаємо цукровою пудрою.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up