Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 607/23905/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано судом: 07.12.2023. Зареєстровано: 07.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2023.
Дата набрання законної сили: 28.12.2023
Результат оскарження 28.12.2023 Тернопільський апеляційний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 2-з/607/114/2023

e="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову по суті  це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		Інститут забезпечення позову  це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
		В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
		Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття,  навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 726/822/21.
		Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
		Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		З поданої ОСОБА_1 заяви не вбачається наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів. 
		Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
		Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20 вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 також вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
		Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
		Так, 15 листопада 2023 року СКП «Ритуальна служба» ТМР здійснено закупівлю без використання електронної системи. Переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_2 , а предметом закупівлі  розроблення проектної документації стадії «Ескізний проект» по об`єкту: «Облаштування кладовища «Пантеон Гроїв м. Тернополя«» з будівництвом каплиці по вул. Микулинцька м. Тернопіль. Нове будівництво». Строк виконання обіт чи надання послуг: 15 листопада 2023 року  16 грудня 2023 року, ціна  78 623,00 грн.
		15 листопада 2023 року між СКП «Ритуальна служба» ТМР та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на розроблення проектної документації стадії «Ескізний проект» по об`єкту: «Облаштування кладовища «Пантеон Гроїв м. Тернополя«» з будівництвом каплиці по вул. Микулинцька м. Тернопіль. Нове будівництво». Склад та обсяг робіт, що є предметом цього Догвору, визначені в Завданні на проектування (Додаток 1, який є невід`ємною частиною цього Договру).
		Суд звертає увагу, що розробка ескізного проекту є одним з етапів виготовлення проектної документації на якийнебудь об`єкт (будинок, багатоповерхова будівля, склад, інше). Цей документ необхідний для опрацювання та узгодження із замовником зовнішнього вигляду споруди, її майбутнього планування, технічних параметрів, функціонального призначення, розташування на ділянці.
		Саме ескізне проектування дає уявлення про те, які підготовчі роботи будуть потрібні, як будуть пролягати основні мережі, де будуть проходити доріжки. На підставі цього документа в подальшому розробляється пакет робочої технічної документації.
		Даний документ є спрощеним варіантом цілого комплекту проектної документації, який пояснює загальну концепцію будівлі і містить інформацію про процес будівництв
		Ескізний проект є попередньою стадією проектування, розробляється для визначення попередніх містобудівних, архітектурних, художніх та функціональних рішень об`єкта, технікоекономічних показників.
		За змістом ДБН А.2.232014 19 Додаток Г (довідковий) СКЛАД ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ (ЕП) Г.1. Загальні положення 1. Вихідні дані для проектування. 2. Коротка характеристика об`єкта. 3. Дані інженерних вишукувань. 4. Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси. 5. Визначення вимог до містобудівних рішень. 6. Доступність об`єкту для маломобільних груп населення. 7. Основні технікоекономічні показники. 8. Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.11. 9. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУН Б В.1.216. Г.2. Основні креслення 1. Ситуаційний план у масштабі 1:2 000 або 1:5 000. 2. Схема генерального плану у масштабі 1:500 або 1:1 000. 3. Схема транспортнопішохідних зв`язків (за необхідністю). 4. Плани поверхів, фасади, розрізи будинків та споруд. 5. За завданням замовника принципові схеми улаштування інженерного.
		З наведеного слідує, що розроблення проектної документації стадії «Ескізний проект» по об`єкту: «Облаштування кладовища «Пантеон Гроїв м. Тернополя«» з будівництвом каплиці по вул. Микулинцька м. Тернопіль. Нове будівництво» є однією із стадій проектування, а не остаточною робочою документацією. На стадії «Ескізний проект» можуть вноситися зміни та корегуватися раніше погоджені рішення. Ескізний проект тільки після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування.
		Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви  ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до СКП«Ритуальна служба»ТМР,третя особабез самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача:виконавчий комітетТернопільської міськоїради провизнання дійнезаконними тазобов`язання вчинитидіїу зв`язку з необгрунтованістю таких вимог. Саме розроблення Ескізного проекту, який не погоджений замовником та не є остаточною робочою документацією не може ускладнити можливість реалізації гарантованих Конституцією та Законом прав позивача.
		Керуючись ст.ст. 149153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		У задоволенні заяви  ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Тернопільської міської ради про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії  відмовити.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. 
		Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
		 
		Суддя Тернопільського міськрайонного суду 
		Тернопільської області                            О. Герчаківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...