Читаю, бо мені це подобається

  «ІГРИ, У ЯКІ ГРАЮТЬ ЛЮДИ» ЕРІК БЕРН

   Назар Подуфалий, вчитель інформатики:

    - Часто доводилось зустрічати ім’я цього письменника в книгах інших, котрі наводили уривками його вислови і думки. Стало настільки цікаво, що майже півроку витратив, щоб знайти цю книгу українською мовою. І ось, нарешті, і я прочитав книгу Еріка Берна «Ігри, у які грають люди». Не думав, що ця книга буде читатись настільки легко, адже як-не-як вона психологічна. Складна інформація подається дуже легко. Надзвичайно смішними і навіть інколи абсурдними виявились приклади наведені до ситуацій. Адже це настільки просто в житті, що мимоволі починає складатись думка: рішення наших проблем завжди десь поруч, але, на жаль, ми цього не бачимо. Після прочитання книги стає більш зрозумілим, як спілкуватись з людьми різного віку, різних професій, як вирішувати конфлікти в повсякденному житті. Ерік Берн – це своєрідний «лікар Комаровський» для людей. Якщо ти не розумієш важких психоаналітичних думок і висловлювань, але тобі цікаво зрозуміти більше про світ і людей навколо доступною мовою, тоді це письменник, який торкнеться цієї книгою твоїх думок і свідомості.

    «ПЕРВЕРЗІЯ» ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

     Олена Навозняк, магістрантка:

    - Я палка противниця сучасної української постмодерної прози. Проте, не можу не звернути уваги на книгу Юрія Андруховича «Перверзія». Це роман-карнавал, роман-гра.

Автор майстерно описує локації. Де перебуває Стах Перфецький, головний персонаж. Читаючи про його щоденні пригоди, можна зловити себе на думці, що життя настільки непередбачувані, що ніхто з нас не знає, де ми будемо завтра: розмовляти зі священиком, бути поруч з коханою жінкою чи мертвим тілом пливти по Венеції. Це – роман загадка, яку кожен читач по-різному розгадає.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.