Білі та рожеві анемони, жовті лілії, червоні троянди, маки, а ще розмаїття ірисів, орхідей, тюльпанів… Усі виглядають, наче живі, але збільшені у десять разів за допомогою диво-пристрою, ще й доповнені магічним світлом. А насправді цю красу створює Оксана Венгер із Копичинців.
Велетенські квіткові конструкції, розмір яких подекуди сягає понад 2 метри, використовуються для дизайну інтер’єру, фотозон, прикрашають зали багатьох ресторанів, установ, приватних будинків не лише в Україні, а й за кордоном.
- Я завжди була творчою, вчилась у Теребовлянському училищі культури і мистецтв (тепер вже коледж) на декоративно-прикладному мистецтві, потім - у Кам'янці-Подільському. Щось робити руками я люблю змалку, - говорить Оксана Венгер.
Молода мисткиня закінчила Теребовлянський коледж дев’ять років тому з червоним дипломом і завжди згадує свої студентські роки з невимовним теплом і усмішкою, особливо талановитих, творчих, креативних викладачів спеціалізації «Декоративно-ужиткове мистецтво», серед яких її наставники Леся Гарасюк і Олег Котик. Любов до творчості, яку вони прищепили юним 16-17-річним студентам, у майбутньому зіграла велику роль.
Про вчителя пані Оксани Олега Котика ми розповідали у матеріалі: "Щоб будні не здавались сірими, Олег Котик поселив на своєму подвір'ї триметрових казкових істот"
- Я займаюсь створенням квітів лише півроку, - розповідає Оксана Венгер. - Десь рік тому я побачила в інтернеті такі квіти. Я просто закохалась, але мені здавалось що не зроблю такого сама. А потім в гіпермаркеті в Хмельницькому побачила такі ж. Взимку було більше часу і думаю: чому б не спробувати. Почала шукати в мережі. І знайшла більше, ніж очікувала.
Жінка каже, що першу троянду зробила на одному диханні. Одразу взялась за велику роботу. Щоправда, потім на деякий час покинула займатись квітами, бо під час карантину в Копичинцях не було де взяти матеріали.
Потім жінка вирішила доповнити квіти світлом. Спочатку з електрикою допомагав чоловік, але зараз жінка сама освоїла тонкощі з'єднань.
- Людям це зайшло, бо це щось нове, - продовжує співрозмовниця. - Ізолон зовсім новий матеріал Цей матеріал використовують лише близько трьох років.
Потім захоплення переросло у прибуткову справу, каже жінка. Люди замовляли квіти для своїх будинків, терас, брали навіть у церкви. А світло стало практичним доповненням краси.
- Цей матеріал є в різних кольорах. Раніше я робила лише в одному кольорі. Зараз освоюю нові техніки, - продовжує майстриня. - Купила акрилові фарби, які підходять до нього. Сам матеріал розігрівається будівельним феном. Якщо потримаєш більше, ніж треба на кілька секунд - згорить. Товщина листка - кілька міліметрів. Формувати пелюстки треба дуже швидко, поки гарячий.
Щоб листочки виглядали природними до ізолону, є спеціальна форма - молда, до якої прикладається ізолон. Так листки перебирають усі прожилки та вигини справжніх квітів.
- Люди вибирають самі, чи ми малюємо чи ні, чи давати світло, чи ні, - каже Оксана. - Щоправда, відколи ми зробили квіти зі світлом, ще жодного замовлення без нього не було. Всі хочуть в варіанті торшера, бо воно не просто стоїть і прикрашає, а ще й корисне.
Оксана каже, що зробила вже понад сто букетів. Найвищий — із тюльпанів, який залишила собі вдома. Його висота 2 м 20 см. Також має розкладний букет, який використовує для фотозон.
- Я зробила крила для себе і донечки на фотосесію, - каже жінка. - Хотіла показати людям, які красиві фото виходять. Крім того і самим на згадку залишились гарні фото. Хоча в Копичинцях, вони не дуже популярні, в більших містах - так. Я вже мала практику відсилати роботи закордон. І там люди справді в захваті. Особливо в захваті від таких фото малюки. Моїй донечці крила дуже сподобались.
У планах майстрині ще одна величезна робота - букет півоній.
- Я вже просто не можу дочекатись, коли візьмусь за цю роботу. Знаєте, це як в грі - завжди хочеться перейти на новий рівень, і тішить, що мої роботи приносять красу в життя людей, - завершує розмову Оксана Венгер.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Юлія Скакун
Танюша Гласюк
Оля Мілух
Оксана Венгер reply Оля Мілух
Наталя Пак-Дидин
Оксана Венгер reply Наталя Пак-Дидин