Глибоку драматичну історію Василь Шкляр знайшов в… очереті

Про те, чому його твори пов’язані з Тернопільщиною, про власне розуміння причин зради та історію написання свого нового роману про УПА «Троща» розповів на презентації у Тернополі культовий письменник Василь Шкляр.

Глибоку драматичну історію Василь Шкляр знайшов в… очереті

Один із найулюбленіших письменників країни, «батько українського бестселера» Василь Шкляр 23 серпня презентував у Тернополі свій новий роман про підпільну боротьбу УПА «Троща». Подія відбулася в переповненому залі мистецтв Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.

Доля веде на Тернопільщину

Василь Шкляр привітав усіх з Днем Незалежності і побажав дожити до справжньої незалежності, наповненої українським національним змістом.

- Мій новий повстанський роман вийшов якраз до Дня Незалежності, – зазначив він. – Я стартую з презентаціями саме з Тернопілля. Це мій рідний край. Якось я отримав листа від одного чоловіка, який мені написав: «Ви збрехали, що народився на Черкащині. Насправді ви – галичанин, тому роман «Троща» написали галицьким діалектом». Я дійсно народився в Холодному Яру під волоським горіхом, без акушерок, при бабці-повитусі, але сталось так, що у моїй творчості доля завжди вела мене на Тернопільщину.

На думку письменника, це теж не випадково. Бо в далекому 1933 році, коли його рідний край вмирав з голоду, дідусь по маминій лінії – Сашко вирушив шукати порятунку  для своєї родини і дістався саме на Тернопільщину. Тут йому вдалось роздобути мішечок кукурудзи. Він приніс його в село Ганжалівка і, не торкнувшись жодної зернини, помер.

- Але на тій кукурудзі вижила моя матуся, – додав Василь Шкляр. – Завдяки тій кукурудзі з’явився на світ я. Тому, щось з Тернопілля таки увійшло в мої гени, тому у всіх моїх романах так чи інакше шлях веде на Тернопільщину. Так, отаман Чорний Ворон переводить через Збруч свою кохану Тіну з немовлям і відправляє їх потягом на Тернопільщину, у повстанському романі «Маруся» з’являється сотник Галицької армії Осип Станімір із села Ладичин Теребовлянського району тощо.

Троща – це очерет і бійня

Розповідаючи про свій новий роман, Василь Шкляр найперше запитав присутніх, чи знають вони, що таке троща?

- Трощею в тім краю, де відбувається драма, називають очерет, – зазначив автор. – Саме в очеретах над річкою Стрипою червонопогонники оточили жменьку підпільників, не лишаючи їм жодного шансу. Але мій герой виходить із пастки, перемагаючи саму смерть. Власне, троща – в даному випадку – багатозначне слово, бо це і катастрофа, і бійня, яка трощить людські життя, долі, характери.

Збираючи матеріали для свого нового роману про УПА, який вимагали в нього читачі Західної України та Волині, Василь Шкляр приїхав на Тернопільщину.

- Я довго шукав драматичну історію, – каже він. – Багато людей писали мені листи, розповідали історії свого краю, свої легенди про героїв і зрадників. Просили написати по місця, де відбувались найбільші бої. Але завдання романіста не просто написати пафосну історію про перемогу, а знайти глибоку людську драматичну історію. І я знайшов її у … трощі.

Письменник дуже детально описав усім присутнім місцевість, де розгортаються події його нового твору.

- Якщо їхати з Тернополя в напрямку Бережан до Зарваниці, то за Купчинцями, не доїжджаючи до Ішкова, ліворуч відкривається широчезна долина, – пояснив він. – Саме тут, на березі Стрипи, і стоять густі очерети – троща, де і відбулася драма, описана в моїй новій книжці. У 1947 році у тій місцевості відбулась драма, про яку тамтешні люди знають багато і кожен з них трактує ці події по-своєму. Крайовий провідник Єфрем на псевдо Корнило переходив на Бережанщину через трощу. У тому місці його та всіх інших хлопців взяли в мертве кільце і вийти з нього було практично неможливо. Декому це вдалось, але всі розуміли, що це трапилось через зраду, бо був внутрішній агент.

Роман писав в очереті

Уперше цей край показав Василю Шкляру його друг – командир окремої тактичної групи «Волинь» Української Добровольчої Армії Роман Коваль, який народився в с. Соснів. Удвох вони пройшли Раковець, Багатківці, Ішків, Купчинці.

- До речі, у Багатківцях свого часу Юрій Горліс-Горський працював над «Холодним Яром»,  – зазначив письменник. – Це був знак: Холодний Яр не відпускає мене. Тоді я зрозумів, що коло замкнулося, що я прийшов у потрібне місце.

Свій роман Василь Шкляр писав в  очеретах над Стрипою, використавши при цьому матеріали «Літопису Української Повстанської Армії» Михайла Андрусяка.

- Мене дуже вразили протоколи допитів служби безпеки ОУН на Тернопільщині, що подані у 46 томі «Літопису», – зазначив автор «Трощі». – Особливо «Справа юди», до якої Михайло Андрусяк зробив важливі зауваги у своїй книзі «Брати просторів». Тому саме Михайло став моїм консультантом під час написання «Трощі».

Намагався зрозуміти зраду

До речі, у своєму новому творі Василь Шкляр намагався дошукатися істинних причин зради. Власне на титульній сторінці під назвою є фраза: «Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати».

- Мені писалося з болем і ви цей біль відчуєте, – пояснив він. – Дехто з затятих та безкомпромісних патріотів може мені щось «закинути» про тему зради. Я завжди кажу, що легко судити про когось, але ніхто не знає, як би він вчинив у тій складній ситуації, бо в момент, коли окупант бере твою дружину, матір, сестру, дітей і каже, що зараз їх знищить, то зробити вибір дуже важко. Звичайно, що багато-хто заломлювався, навіть із найміцніших наших провідників. Я ніде не виправдовував зраду, але намагався її зрозуміти. Це був найтяжчий період боротьби з московським окупантом після холодноярщини, коли в кінці 40-х на початку 50-х років у повстанців вже не було надії на визволення. Була лише боротьба заради самої ідеї.

Під час презентації начальник управління культури Тернопільської міської ради, бард Олександр Смик виконав кілька власних пісень, у яких відлунюють твори Василя Шкляра.

– Роман «Троща» потрібний насамперед тому поколінню, яке сьогодні захищає Україну проти того самого ворога, яке пройшло через зраду в 2013-14 роках, тому що Іловайськ і Дебальцеве – це була зрада, – сказав Роман Коваль. – Про це теж колись буде написано. Це повчальна книга і її варто прочитати всім, щоб знати нашу історію і не повторювати помилки вже в сучасній війні. Роман цікавий, захоплюючий, тому він буде таким же бестселером, як і «Чорний Ворон».

До речі, роман «Троща» Василь Шкляр репрезентував у Збаразькому замку в День Незалежності України, а також представить до уваги учасників 24-го Форуму видавців у Львові 15 вересня.

Коментарі

Поліцейські просять допомоги у пошуку 60-річної Грещишин Лариси Михайлівної жительки села Киданці Збаразького району.

Аварія за участі водія з Тернопільщини сталась у вівторок, 21 листопада, о 10:30 в селі Зелений Гай у Рівненській області....

Радник Міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол, який живе на Тернопільщині, бере під особистий контроль побиття...

Довіра клієнтів – найважливіше, що може бути в будь-якої компанії, незалежно від сфери її діяльності. Адже саме лояльні клієнти...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up