Готувала пастилу вдома, а потім відкрила виробництво: як тернополянка підкорила соцмережі смакотою
- Її корисні ласощі замовляють і в Україні, і за кордоном, а за сторінкою в Instagram стежать тисячі фоловерів. Терполянка відкрила власне виробництво пастили. Вона каже, що найголовніше — не успіх, а задоволення від шляху до нього.
- Таня Савельєва або як ще її знають Таня Пастила поділилась з читачами "20 хвилин" історією власної справи, рецептом смачних фріпсів та секретами щасливого подружнього життя і материнства.
Ця дівчина стала однією з перших пастильє в Україні, однією з перших, хто почав продавати пастилу в соцмережах, і тих, хто почав першим експериментувати зі смаками. З власного виробництва вдома, Таня Савельєва зуміла відкрити успішний бізнес. Але зізнається, живе ним і зараз. Бо робити те, що любиш — найбільше задоволення.
— Мій синочок Дмитрик надихнув мене на створення цих корисних смаколиків кілька років тому. Ми довго гуляли з ним, і я завжди думала, що ж брати з собою на перекус? Печиво не корисне і кришиться. Фрукти забруднять ручки і одяг... І я щаслива, що в нашій сім'ї з'явилась пастила! В нас вдома у вільному доступі в креманці вона завжди є. Син коли хоче — пригощається. І вірите? В 4 роки не благає мене купити цукерок, — розповідає вона.
Син змінив мене
Жінка каже, що на те, аби відкрити власний бізнес, її надихнули рідні. На початку у всьому допомагала мама. А справу розпочинала сім років тому, коли народився син.
— До того, як я стала мамою, я працювала в дитячому магазині спочатку адміністратором, потім директором. Я багато їздила у відрядження по Україні. Допомагала відкривати магазини, закривати, звільняти з роботи і приймати на роботу. Я набралася колосального досвіду, за що дуууже вдячна. Було по-різному. Найважче давалися нічні інвентаризації. Але ця робота загартувала мене, — ділиться Тетяна. — Коли у мене народився син, я опанувала багато цінних навичок і стала більш ефективним працівником. Навчилась раціональніше використовувати час і стала багатофункціональна (посміхається прим.ред) Де ще можна цьому навчитися, як не в декреті, коли стільки всього треба контролювати одночасно?
Спочатку тернополянка навчилась готувати пастилу на власній кухні. Першу сушку купила мама. А от товар реалізовувала сама, через соцмережі.
— З Instagram я знайомилась з нуля. Я навіть не була зареєстрована. Але до кожної справи я підходжу з певним фанатизмом. Наскільки? От наприклад, перших півроку від народження сина я вивчала багато літератури, я боялась чогось не знати. Годувала вночі сина і читала, читала. І познайомившись з цією мережею, я вивчала, як тут все працює. Ставила будильник на 5 ранку і до пробудження сина о 8 "лежала в телефоні" Ну і засинала, звісно, так само. Щоб з'явились перші підписники, я "масфоловила", "маслайкала". Але вручну, без допомоги програм. Тобто шукала людей з рідного файного міста і підписувалась, лайкала. Звісно потім "сарафанне радіо" спрацювало, ділиться вона.
Спочатку Тетяна сама була директором, менеджером та виконавцем: сама приймала замовлення, потім йшла замішувати пастилу, потім знов телефон, потім пакування замовлень, відправка.
— Увечері я — мама, а вночі знов пастильє. Спала я тоді мало. Як ви розумієте, дуже не було коли займатись домашніми справами. Тут на допомогу приходив чоловік, який ставився з розумінням, а інколи й готував нам вечерю чи сніданок. Але в мене горіли очі. Я була невимовно щаслива від того, що роблю! Я так тішилася, коли писали слова захоплення і вдячності. Я завжди тішуся. Це безцінно, — захоплено каже вона.
Вдень з рідними, вночі за роботою
Жінка говорить, що з часом зрозуміла, що самій обслуговувати свої замовлення надто складно і почала набирати команду.
— Найправильнішим рішенням було делегування. Я розширювала команду пастильє і поступово знімала з себе вагу відповідальності за все, але, звісно, я і зараз живу своєю справою, — каже тернополянка, — Рідні бачать, що мені подобається бути самореалізованою. Коли треба, вони допоможуть, дадуть пораду, підтримають добрим словом. Інколи мені здається, що вони навіть пишаються мною.Звісно, є звички, які не найкраще впливають на взаємовідносини. У моєму випадку — тримати весь час телефон в руках. І через цю звичку я не можу нормально розслабитися та відпочити. Хоча всі домашні відносяться з розумінням, але особисто мене той телефон інколи морально вбиває.
⠀
Таня Савельєва каже, що навіть коли фізично не працює, думки про бізнес, про організаційні процеси, про покращення пастили завжди з нею.
⠀
— Інколи вдається відключатись і бути просто мамою та дружиною, але не часто. Наприклад, коли ми поїхали в Карпати, перші два дні у мене була "ломка". Я тримала телефон в руках, але була непрацездатною. Ніби й на відпочинку, та одночасно в роботі, але не зосереджена ні на тому, ні на іншому. Вже останній день все відкладала і відключилась, — згадує вона.
Про жіночий бізнес
Тетяна каже, що немає різниці хто розпочинає справу: чоловік або жінка. Головне: скільки часу та сил ти готовий цьому віддати.
— Жіночий бізнес в Україні — як на мене не зовсім правильне поняття. Тому, що він не має статі.
Чомусь побутує думка, що коли жінка створила бізнес — це щось дивовижне, а от коли створив чоловік — це норма. Зараз розвивати свою справу може кожна людина, не залежно від статі. І тому є багато прикладів. Особисто моє виробництво розвивалось виключно через Інстаграм. Він став моїм стартом, і всі п'ять років розвиваюсь саме на цій платформі. Хоча зовсім скоро ми масштабуємось до власного сайту і додатку.
⠀
Зараз Інстаграм є стартовою платформою для багатьох жіночих бізнесів. Щоправда, досягти результату в таких продажах, за словами Тетяни, не так просто, як здається.
— Мені доводилось чути: "Хочу бізнес, щоб бачити, як ростуть мої діти, а не сидіти в офісі". Здається, в таких людей поняття "вести бізнес" дорівнює "нічого не робити". Але це так далеко від істини, як Шанхай від Києва. "Бачити, як ростуть діти" — це скоріше питання мотивації, ніж роботи. І часто, бізнесу віддаєш більше, ніж офісу: себе й часу. Важливо кайфувати від цього процесу, а не просто хотіти "не ходити в офіс". І я кайфую від своєї роботи! Думаю, що зараз я знайшла своє місце в житті, і міняти його не хочу. Я горджусь тим, що розвиваю наш український бізнес, і є його частиною, — говорить вона.
Рецепт фріпсів від Тані
— Фруктові чіпси — це фріпси. Просто помиті, порізані, почищені та висушені фрукти. Все просто і дуже смачно. І на прогулянці, відпочинку чи будь-де фріпси займають менше місця ніж свіжі фрукти і по бороді сік фруктів не тече, — каже пастильє. — Ти думаєш, що це буде, як свіжий фрукт, тільки трішечки інакше. Але отримуєш зовсім інший смак, не те, на що очікуєш. Мммм... що це? Такого я ще не їла! Оце так фріпси!
1. Береш свіжий фрукт.
2. Миєш, чистиш, нарізаєш тоненькими слайсами.
3. Кладеш на дегідратор.
4. Коли фріпси готові (пам'ятаєте ці діалоги з мамою "- А скільки його варити? - Доки не стане готовим" — тут так само). Отже, коли фріпси готові, знімаєш з дегідратора і вуаля...
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Світлана Василюк