Хлопці на фронті мають бути ситі! Як жительки сіл Біла та Підгородне готують сухі диво-борщики (РЕПОРТАЖ)

Хлопці на фронті мають бути ситі! Як жительки сіл Біла та Підгородне готують сухі диво-борщики (РЕПОРТАЖ)
  • Українки – дивовижні жінки, які не можуть стояти осторонь, коли у їхній державі точиться війна з російським агресором.
  • Це доводять Вікторія Лень та Ірина Кіняк, які спільно з дружньою командою жительок сіл Біла та Підгородне – «жіночим батальйоном» – готують для захисників на передову сухі борщики і не тільки.

Як з 550-570 грамів овочевої суміші виходить 10-12-літровий казан гарячої страви? Скільки часу триває приготування продуктових наборів? Як жительки Білої удосконалили рецепт диво-борщику, який не раз рятував наших хлопців від голоду? Ми побували вдома у волонтерки Вікторії Лень і про все її розпитали.

Налагодили свою справу з 2014 року…

Нам вдалось потрапити на завершальний етап приготування борщиків: жінки по грамах зважують інгредієнти, пакують їх та спеціально вакумують.

Вікторія та Ірина – колежанки. Набори на сухі борщики для солдатів на фронт вони готують ще з часів збройного конфлікту на Донбасі та Революції Гідності. У зв’язку з повномасштабним вторгненням росії вони відновили свою справу ще на третій день війни…

Відео дня

– У 2014 році мій тато поїхав в АТО. Розповідав, що на початках російського наступу деякі хлопці, які були на передовій, не мали що їсти. Так от, поки тато воював, ми, аби не думати про погане, почали робити борщики. На томатну пасту до нього заробляли гроші розмальованими імбирними пряниками, які продавали на ярмарках. Все закрутилось і у цій справі ми до сьогодні! – ділиться господиня будинку.

Ірина додає, що вісім років тому їхнє волонтерство було куди більших масштабів, бо для всіх охочих долучитись до спільної справи у Тернополі виділили навіть підвальне приміщення під однією з церков. 

– Щотижня там працювали до 60 людей. Одного разу, я це добре запам’ятала, ми нарахували взагалі сімдесят осіб, які прийшли щось робити. Молодь плела маскувальні сітки, бабусі сідали «на сало», бо ми готували козацькі набори. Ми з Вікою, як і багато інших дівчат, займались сухими борщиками, пекли пряники. Кожен відповідав за щось своє! – говорить Ірина.

За словами Вікторії Лень, у 2014 році їхній «жіночий батальйон» мав велику професійну сушарку, завдяки якій висушували по вісімнадцять мішків попередньо нарізаних овочів щодня.

– Ми робили по 200 пакетів борщиків в тиждень. Спершу нарізали і сушили необхідні інгредієнти, а у четвер, приміром, пакували. Зараз все трішки змінилось. Борщики – це тепер наша додаткова справа, – каже вона.

Вікторія та Ірина надзвичайно енергійні, активні і веселі. Переконують: по-іншому й бути не може, адже працюють гуртом з ініціативними жінками сіл Біла та Підгородне, що під Тернополем, в яких робота кипить, як у вулику!

– Все основне відбувається у готельно-ресторанному комплексі «Три бажання», що в Підгородному. Сільські господині і переселенки, що знайшли прихисток у селі, постійно щось печуть для наших захисників. Вони настільки об’єднались, такі запальні, що готові щодня працювати! Їхні очі горять, бо усі прагнуть якомога швидшої перемоги! Навіть 74-річні бабусі приходять і долучаються! Натомість у Білій дівчата і жінки ріжуть та сушать овочі для наших борщиків. Обвочі також активно сушить Ірина Колодка і її мама, – усміхається Вікторія Лень.

Робити борщики – тривалий процес!

Жінки розповідають, що сушать і передають для них овочі на борщики як жителі Тернополя, так і з багатьох сіл області. Люди роблять це добровільно, чимало хто у цій справі ще з 2014 року.

Багато хто власноруч доставляє у Білу свіжі овочі, приміром, буряк, моркву та цибулю, які нарізають вже на місці по домах. Координуванням того, кому і куди з односельчан завозити продукти, займається Вікторія.

– У нас процес приготування борщиків вже злагоджений. Овочі спершу подрібнюються або на кухонних комбайнах, або на грубій тертці, а опісля їх ставлять у сушарки, аби забрати усю вологу. Опісля ми кожен мішечок пропускаємо через вакууматор, який витягує повітря. Так наша овочева суміш може зберігатись довгий час, – ділиться вона.

За основу, говорять жінки, вони брали рецепт сухих борщиків від дніпропетровських волонтерів, однак його трохи удосконалили.

– У них був болгарський перець, а ми замінили його на квасольку. Подумали, що хлопцям потрібно більше білка. В наших борщиках є буряк, морква, цибуля, багато капусти, сушений часник. Ми кидаємо туди томатну пасту, сіль і чорний мелений перець, різні спеції. Тепер всі інгредієнти важимо по грамах, хоча у 2014 році клали їх на око, – розповідає Ірина Кіняк.

Жінки в кожен з пакетиків кладуть ще й листочок, на якому написано про склад борщику, спосіб його приготування та побажання перемоги!

Дивуюся зі швидкості, з якою вони пакують суміш у пакетики. Такий навик, усміхаються, виробили давно, бо часто хтось їде до хлопців на фронт з передачею і потребує борщиків солдатам негайно!

Капусти йде найбільше

Вікторія показує рукою на пакет з сушеною цибулею і ділиться, що на нього пішло близько півтора мішка свіжої. Продуктів на сухі борщики йде немало.

– Тепер дуже дорога капуста, але вона для нас – найзатребуваніша. Буряк, морква, часник і цибуля є ще з минулого року. А от свіжої капусти йде найбільше, її бракує. На оцей кульочок, що ми маємо нині, аби пакувати, господині нашаткували десь 2-3 мішки капусти. Вона при сушці стає тоненькою, скручується, виглядає як сіно. З однієї свіжої капустини виходить п’ятдесятиграмова жменька сухої, – ділиться з нами Вікторія Лень.

Жінки розказують, що для них овочі і капусту зокрема нарізає жіночка-лікарка, яка приїхала на Тернопільщину з Києва.

– Вона якось запитує: «Віка, скільки пакетів борщику вийде з оцієї капустини?». А я їй: «Шість!». Ви би бачили її здивування, адже шаткують цілими днями, а пакетиків небагато, – сміється Вікторія.

Ірина Кіняк каже, що мають багато знайомих, волонтерів, хлопців, які на Сході.

– Вони вже про наші борщики знають!  Залив водою, додав картоплі – і маєш густеньку та смачну страву, вже хлопці теплого поїли! Наші військові з 44-ї бригади не вірили: як це так, що казан борщу на кільканадцять людей вийде з маленького пакетика?! Як приготували його, то борщ вийшов настільки наваристим, що аж ложка стояла! – усміхається Ірина.

Під час нашого репортажу жінки запакували і провакуумували 22 пакетики з сухими борщиками. Мамі допомагав трирічний Давидко – забирав з рук пакетики й акуратно складав їх на столик.

– Ви уявіть, скільки овочів пішло на 22 пакети борщиків! Але наша справа того варта – українські хлопці на передовій мають бути ситі! – вигукує Вікторія.

За її словами, дуже дорогі нині вакуумні кульки, в які засипають овочеву суміш. Потрібні найбільші – розміром 30*35. Один такий вартує 7,50 грн.  

Також незабаром у Підгородному будуть пекти пасочки та готувати інші страви до Великодня. Господині потребують масла, родзинок, буряка і хрону.

Якщо маєте бажання та можливість допомогти жінкам у цьому питанні – долучайтесь!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (1)
  • Наталя Саньоцька

keyboard_arrow_up