Люди, котрих ми опитали, були одноголосні і розповіли, що їхнє життя практично не змінилося під час карантину.
«В невеликих населених пунктах люди з інвалідністю розраховують лише на себе» Іван Космина
─ Для нас, за великим рахунком нічого не змінилося. Скажу більше, я як людина, що знаходиться в ізоляції вже багато років, можу давати поради іншим. Більшість людей з інвалідністю, в основному з травмами спинного мозку вже є в ізоляції. За мною як доглядала мама, так і доглядає, тому якихось змін в своєму житті майже не відчув. Можливо в більших містах, навіть в Тернополі місцева влада і допомагає якось людям з інвалідністю, проте в населених пунктах з невеликою кількістю жителів цього не відчувається. Нещодавно мною було подане звернення в Гусятинську селищну раду, аби знизити заробітну платню місцевим чиновникам, а зекономлені кошти реалізувати на купівлю масок, спеціальних засобів дезінфекції, на заробітну платню лікарям і так далі. Для мене особисто не зміниться за період карантину нічого, тому треба подумати про тих людей, які можуть захворіти коронавірусом і бути готовими до цього. Оскільки там де проживаю я, наразі немає необхідної кількості засобів і ліків для боротьби з коронавірусом.
«Мамам, які виховують дитину з інвалідністю самі, дійсно потрібна допомога» Олена Коваль, мама дитини з інвалідністю
─ Нам на щастя допомоги як такої від влади поки не потрібно і ми справляємося власними силами. Головне щоби були здорові. Звісно, є сім'ї, наприклад в яких мама змушена сама виховувати дитину з інвалідністю, яким дійсно тяжко навіть вийти з дому, там я вважаю, що допомога необхідна. Навіть просто принести продукти, і то вже їм буде набагато легше.
«Робимо все своїми руками» Ольга Кундис
─ На сам перед хотілося би, щоби влада згадала, що є люди з інвалідністю. Зараз всі й самі перелякані і бояться виходити надвір. Пройде тижнів два-три, все трохи уляжеться, ця паніка, страх і влада згадає про нас. Гадаю, що у містах більших, де люди більш свідомі,вони якось об'єднуються і допомагають один одному. Щоби була якась допомога від держави, я сумніваюся. Трохи незвично бачити постійно родину вдома, коли так звикла до тиші. Дуже важко як було, так і залишається спуститися вниз, щоби вийти надвір. Наприклад я живу на третьому поверсі, і просто уявіть скільки треба зусиль аби опинитися на першому. А наді мною живе мама, з хлопчиком, що має інвалідність і я часто бачу як вона на руках його несе на перший поверх щоби відвести в школу. Хлопчику 11 років, а мама така тендітна жіночка. Ми цікавилися питанням, щоби установити замість перил пристрій, що буде їхати до четвертого поверху, аби можна було сісти і спокійно спуститися чи піднятися, проте він коштує 750 тисяч гривень, це просто космічна сума. А влада, можливо вона і допомагає деяким людям, що мають інвалідність, проте хіба це допомога, принести сто грам цукру і півкіло гречки раз на рік, а потім влаштувати піар-кампанію та показувати себе такими молодцями. Тому робимо все своїми силами.
«Приємно, що про нас не забувають» Надія Дільна
─ Я маю першу групу інвалідності, ходжу два рази в тиждень на перев'язки. В лікарні через карантин на першому поверсі міряють температуру і безкоштовно дають рукавички та маску. Також безкоштовно мені видають сечоприймачі та знеболюючі уколи, тому я задоволена, адже про нас не забувають. Проте пенсія залишається мізерною, лише дві тисячі. Під час карантину стараюся не ходити нікуди і залишатися вдома, тому що імунна система ослаблена.
Начальник прес-служби мерії Мар'яна Зварич розповіла, що наразі в Тернополі територіальний центр соціального обслуговування населення обслуговує 522 одиноких тернополяни. Працівники терцентру купують продукти та медикаменти зазначеним категоріям людей, щоб вони не виходили на вулиці в час карантину. Також представники терцентру у цей час готові обслуговувати пенсіонерів, які мають дітей та родичів, але які на даний момент перебувають у інших містах або за кордоном. Тож такі категорії громадян зможуть отримати допомогу, звернувшись за телефонами (0352) 220600, 235668
Директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Вадим Боярський повідомив, що на сьогодні на обліку в центрах надання соціальних послуг при райдержадміністраціях, при районних радах, при ОТГ 41 тисячі осіб надаються різні види послуг, направлених на допомогу. Це і одинокі громадяни, і люди з інвалідністю, ті що залишилися без родини та не мають близьких родичів, які могли би за ними доглянути.
─ Відділення соціальної допомоги завжди допомагали людям, що потребують цього. Це завжди було і до карантину і під час карантину це не зміниться. В обов'язок людей, що допомагають входить і доставка ліків, і доставка продуктів, розрахунок за житлово-комунальні послуги, ─ говорить Вадим Боярський. ─ я акцентую, що подібну допомогу надавали і до карантину. Люди, яким потрібна допомога є по всій області і соціальні робітники допомагають їм.
Також пан Вадим розповів, що соціальні робітники, це ті ж самі люди, які проживають в тих самих населених пунктах, де знаходяться на обслуговуванні громадяни. Тобто вони завжди при потребі зможуть допомогти. В них є графіки, але якщо людина, за якою доглядають, наприклад ,захворіє, то зрозуміло, що соціальні працівники будуть частіше відвідувати тих громадян. Тому людям, які потребують допомоги нема чого переживати навіть через карантин.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер