"Нам не хочеться жити в чотирьох стінах"

Тернополянка Олена Коваль, яка вже 4 роки бореться за те, щоб її Володя навчився самостійно ходити, організувала фотопроект #БожеЯкХочетьсяЖити. Втілити його в житя і реалізувати їй допомогли ще три мами діток з інвалідністю, фотографи, стилісти, перукарі, волонтери та активісти. Проект представлять 28 вересня у драмтеатрі, де відбудеться благодійний вечір пам’яті поета Василя Ярмуша.

- Нам допомагали професійні фотографи Олександра Марсо, Андрій Шкварко, Павло Древницький. Макіяж і зачіски робили стилісти і перукарі Наталія Проць і Марія Вацлавська, - каже Олена Коваль. - Взагалі весь цей проект організований на волонтерських засадах, люди з добрих намірів все допомогли зробити. Особлива подяка Мирославі Ярмуш, яка погодилася долучити нас до свого благодійного вечора. Ми дуже їй вдячні за підтримку, що вона дала можливість нам донести до громади цю проблематику.

У фотопроекті взяли участь Тетяна Ткачук і її 15-річний син Сергій, Олена Коваль, мама 4-річного Володі, Ольга Воробйова, мама 5-річного Макара, Ірина Богданова, мама 4-річної Каміли. Ці фото – це історії чотирьох тернопільських мам, які виховують дітей з інвалідністю, їхні діти самостійно не можуть ходити.

- Це проект про відважних, сильних, добрих, красивих мам, бабусь, які є прикладом сили духу і життєвої стійкості для багатьох, зазначає господиня благодійного вечора Мирослава Ярмуш.

Назвою проекту стали слова з вірша Василя Ярмуша: «Боже! Як хочеться жити! ЖИТИ! А не існувати. Душу коханням обмити. Серце - народу віддати!»

- Ці рядки чітко відображаються нашу реальність, - продовжує Олена Коваль. - Нам не хочеться жити в чотирьох стінах, незважаючи на те, що наші діти не ходять, дехто має важку форму інвалідності, ми хочемо бути відкриті до світу, ми такі як усі, і хочемо, щоб нас сприймали за рівних. Наше життя складається не лише чорно-білих смуг, в ньому є і кольорові барви. Усі фото насичені, яскраві, позитивні, думаю, люди їх оцінять.

Це перший проект Олени Коваль з фотосесією, але не перша ініціатива для допомоги дітям, які не можуть ходити.

- Починаючи з презентації на благодійному вечері 28 вересня хочу вивести цей проект на всеукраїнський масштаб і запустити флешмоб на підтримку таких мам, - розповідає його організаторка Олена Коваль. - Бо суспільство сприймає таких мам через призму їх дітей, а не окремо їх, як особистостей.

Тож своїм фотопроектом тернополянка хоче спростувати ці стереотипи і показати, що мами дітей з інвалідністю красиві, цікаві, активні, що вони мають право не лише на жалісливі погляди або повне ігнорування, а власне на гідне ставлення до себе.

• Дуже багато мам спочатку з захопленням сприйняли, а багато і досі сприймають позитивно цю ідею, але не всі погодилися брати участь, - розповідає Олена Коваль. – Насправді таких мам в Тернополі багато, але хтось боїться виступити на сцені, не всі готові, що твою дитину побачать багато людей і з цим треба працювати. Треба показувати, що наші діти нічим не гірші. Нам не треба ніяковіти перед іншими і не варто падати духом. Цими фотографіями ми говоримо: «Досить падати духом! Ми Сильні! Ми Красиві! Ми Особистості!» Так склалось, що наші діти не в змозі самостійно ходити, проте ми це сприймаємо не як розчарування, а як виклик! Здатись ми можемо будь-якої миті, але як же цікаво подивитись на те, що може бути, якщо ми оберемо інший шлях - шлях боротьби!

Після презентації проекту ці фото розмістять в соцмережах в найбільших групах, які займаються допомогою і підтримкою сімей, де є діти з інвалідністю. Також Олена Коваль планує почати флешмоб на всеукраїнському рівні для підтримки мам таких дітей.

- Ми хочемо показати, що жінка, незважаючи на досить складні життєві обставини, залишається жінкою, не втрачає власне «Я», і вона є особистість. Звичайно, дитина завжди на першому місці, але хочу наголосити, що дитина не є частиною тіла. Мамам таких діток в жодному разі не потрібно втрачати себе, - підкреслила Олена Коваль.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.