«Обійми сонячної дитини свідчать про те, в якому середовищі вона зростає»

«Обійми сонячної дитини свідчать про те, в якому середовищі вона зростає»

Де і як навчаються сонячні діти в Тернополі, що вони люблять, з якими проблемами стикаються їхні батьки і чого потребують найбільше, дізнавалася журналістка «RIA плюс”

Ігри і розваги, концерт і боулінг, виставка сонячної художниці, флешмоб колорових шкарпеток – таким насиченим у Тернополі став день підтримки людей з синдромом Дауна. Учасниками цих заходів стали вихованці «Центру підтримки дітей з синдромом Дауна «Бебіко», і учні спеціальної школи для дітей з інвалідністю. А флешмоб підтримало чимало тернополян, а особливо, батьки, педагоги, які займаються із сонячними дітками, та й просто небайдужі люди.

В Тернопільському центрі підтримки дітей з синдромом Дауна «Бебіко» пройшли навчання близько 150 родин, у яких зростають сонячні діти, каже керівник центру Ольга Гордієнко, щороку в області народжується 16-18 таких діток. А в спеціальній школі Тернополя навчається 20 сонячних дітей, розповіла її директорка Світлана Акменс.

 

«Ми не акцентуємо уваги на тому, що вона інакша»

Маленьку Полінку її мама Наталія Тарасюк жартома називає Ольгою Фреймут, бо дівчинка дуже допитлива, все має сама перевірити, відчинити кожні двері і переконатися, що там усе  добре.

  • Полінці 3,5 роки. Вона весела, дуже гарна і непосидюча дівчинка, я за нею не встигаю, - розповідає пані Наталія. – Полінка уже більше як півроку ходить в інклюзивну групу 28-го дитсадка. А раніше рік займалися в садочку в «Бебіко». Ходимо на усі можливі реабілітації, заняття. Вона в нас така дівчинка, що дуже швидко усе «схоплює», наша розумничка.

Полінка – шоста дитина в нашій сім’ї, продовжує мама, тож вихователів їй вистачає.

  • Але вдома ми не сидимо, ми постійно в русі, - продовжує пані Наталія. - Полінка любить музику, танці, малювати. Тільки чує мелодію, зразу плескає, присідає, кружляє. В групі тепер ранки – то вона на таких святах найкраще поводиться.

На запитання, як її сприймають інші діти і як вона сприймає не схожих на себе, мама каже, що з цим поки проблем немає.

- У нас зараз така дружна атмосфера, її дуже люблять нянічки і вихователі, - розповідає пані Наталія. – Полінка в групі найменша, та й вона є дуже позитивна дитина. А на тому, що Полінка інакша, ми особливо і не акцентуємо, ні вдома, ні в садочку. Особливої різниці в її поведінці немає. Скажу відверто, що вона практично все робить разом з дітьми – тобто робить все, що й інші діти – малює, їсть, грається. Дитина як дитина. Трошки навіть починає говорити. Весела, позитивна, грається, з усіма контактує. Якщо людина їй подобається, вона одразу обійме, притулиться, пригорнеться.

Але для батьків сонячних дітей труднощів є багато, насамперед в психологічному плані, каже Наталія Тарасюк.

- Але якщо мама налаштована на позитив і знає, що їй багато треба зробити, і не робить з того чогось такого, а просто працює з своєю дитиною, то все буде добре, - переконана жінка.

 

Менші діти швидше інтегруються в суспільстві

- Напочатках для батьків сонячних діток найважливіше – самим психологічно прийняти таку особливу дитину, - зазначає керівник центру «Бебіко» Ольга Гордієнко. - Тому спочатку для батьків важливо мати психологічну підтримку, відвідувати семінари, спілкуватися з такими ж батьками, і також потрібна медична допомога для дитини, якщо в неї є певні патології.

Далі батьками озвучується така проблема, як недостатня кількість коштів, які держава виділяє щомісяця для дитини. Це - мінімальна пенсія, якої вистачає тільки на медикаменти, а наприклад, заняття з логопедами, відвідання санаторіїв, надання фізичної реабілітації потребують додаткових коштів.

А от момент соціалізації чи момент прийняття суспільством зараз за 9 років роботи центру -  це уже не така гостра проблема, продовжує пані Гордієнко, принаймні для найменших. Малюки швидше адаптовуються і звикають до суспільства. А тим, хто народжений у 80-ті, тим ще складно.

- Тому чим швидше мама входить в коло спілкування таких самих людей, тим швидше вона переживе всі перші моменти, і дитина краще буде розвиватися - в любові, в сім’ї, в розумінні і сприйнятті рідними, - зазначає педагог. – Ви певно помітили, що ці діти часто люблять обійняти, притулитися. Обійми цих діток – це інтерпритація того, в якому середовищі зростає дитина. Якщо дитина живе в любові, ласці, повазі, - вона обійме, поцілує. Звичайно, також є і діти, які за своїм темпераментом не хочуть, щоб до них, як кажуть, лізли в душу, такі теж є, але більшість сонячних дітей – це обійми, це любов, це маса поцілунків.

Як вирішується питання про вибір закладу для навчання дитини, це залежить від розвитку і можливостей самої дитини.

- В «Бебіко» малюків готують до звичайного садка, - розповідає Ольга Гордієнко, - після чого діти інклюзивно йдуть в звичайний дитячий садок за місцем проживання. Наступний крок - школа – це вже залежить від вибору батьків: або в травні на вересень організовують інклюзивний клас за місцем проживання, або, якщо немає класу, дитина може навчатися в спеціальній школі. Нерідко буває, коли із загальноосвітнього закладу дитину забирали в спеціальний, це залежить від розвитку, і можливостей самої дитини. Ми завжди готуємо батьків, які віддають дитину в інклюзивний клас до того, що якщо дитина не опановує програми, то краще дитину віддати в спеціальну школу, де вона здобуде знання, потрібні для життя.

«Чекаю поради лише від спеціаліста»

Щоб оточуючі сприймали сонячних дітей – як і інших звичайних діток, що це не якась біда, чи щось таке дивне, хоче мама сонячного хлопчика Оксана Білоус.

– Вони теж діти, просто розвиваються по-своєму, діти, яким просто треба більше уваги, праці і терпіння, - каже пані Оксана. - А ще мене, як маму, болить постійний пошук логопедів, дефектологів. Адже не кожен логопед, який займається із звичайними дітками, може допомогти нашим– діти ще не говорять, їм треба запустити механізм мовлення.

Її Захарчику – 4,5 роки. Він ходить на заняття в реабілітаційний центр, а також відвідує логопедичний дитячий садок.

 – Ми починали з «Бебіко», а потім пішли в звичайний садок, - розповідає мама. - Захарчик дуже енергійний, усім цікавиться, як і звичайна дитина. Єдина проблема, що він не говорить, і через це важче порузумітися з дітьми в групі. Також, можливо, хворіє частіше, ніж інші діти, але іншим від дітей не відрізняється. Любить гратися, машини для нього дуже цікаві, рольові ігри. Він такий швидкий, має лідерські задатки, хоче керувати дітками, а це не дуже вдається, бо проблема в тому, що не говорить. Хоча подружку в садку він уже має, є дівчинка, з якою вони постійно граються. Він може пояснити все, що він хоче жестами чи словами на своєму дитячому рівні, його розуміють. Але ми дуже хочемо і віримо, що він буде говорити.

Пані Оксану з одного боку надихають успіхи трохи старших дітей, мотивують й історії інших людей у світі, які досягають певних успіхів у житті, навіть вищу освіту здобувають. Але водночас вона переконана, що не варто перед собою ставити завищених очікувань.

- Головне - щоб дитина адаптувалася в суспільстві, щоб його сприймали таким, який він є, переконана пані Оксана. - Я думаю, що це стосується не лише моєї дитини, а усіх таких дітей. Просто коли їх сприймають спокійно, менше звертають на них увагу, так краще. Їм не треба, щоб наприклад в транспорті їх ловили за руки, дивилися на них занадто зацікавлено. Він ще, звичайно, не розуміє таких поглядів, сприймає це як увагу до нього, а я ставлюся до такої підвищеної уваги з розумінням. Я розумію, що є різні люди, які далекі від тої проблеми і не розуміють, що цим дітям не потрібно такої пильної уваги, не треба його ловити за руку, він звичайна дитина. Якщо ти спеціаліст, то так – дай пораду, тоді не проходь повз, але якщо ти не компетентний, то не втручайся. Я вважаю, що поради таким батькам мають право давати тільки спеціалісти, люди, які в тому розуміються. А інакше – достатньо усмішки для цієї дитини і можеш підтримати маму. Але вчити жити батьків не варто.

 

«Ці діти відображають ставлення суспільсьва до них»

У спеціальній школі Тернополя для дітей з інвалідністю навчається 20 дітей з синдромом Дауна. Це діти різного віку – від 1-го до випускного класу. Вони всі унікальні, каже її директор Лариса Акменс.

- В День підтримки сонячних людей ми хочемо привернути увагу суспільства, що є такі діти серед нас, вони цілком соціалізовані, вони найдобріші діти. Ці діти відображають ставлення суспільства до них і відповідають тим самим. В цих діток широко відкриті очі на світ, і вони все сприймають на свій рахунок. Якщо ми добрі до них, вони віддають доброту, якщо до них ставляться не по-доброму, то і очікувати іншого не доводиться, - зазначає Лариса Акменс. - Наша школа і Благодійний фонд «Подоляни» вже не вперше організовуємо таке свято. Наша співпраця триває вже багато років, а Тятяна Чубак є головою піклувальної ради нашого закладу.

Аби діти не почувалися відокремленими від суспільства, спецшкола співпрацює з багатьма школами Тернополя.

-  Ми співпрацюємо з багатьма тернопільськими навчальним закладами, учні яких приходять до нас і спілкуються з нашими учнями, - продовжує директорка. – Це школи №№5, 22, 24, медичний коледж, технічний ліцей. Це наші друзі, які постійно приходять до нас. Бо нашим дітям не вистачає такого спілкування, не вистачає їх сприйняття як звичайних дітей. Тож хочу подякувати педагогам і батькам тих дітей, які змогли прищепити своїм дітям таке добре ставлення до дітей з інвалідністю.

 

Коментар

Інклюзія чи спецшкола?

Леонід Бицюра, заступник міського голови Тернополя з гуманітарних питань:

- Питання впровадження інклюзії як в Тернополі, так і в Україні є досить непростим. Тепер в нас є інклюзивні класи в школах і групи в садках. Батьки по-різному до цього ставляться, і ми маємо як позитивні приклади, так і негативні. Свого часу ми консультувалися з профільним університетом в Кам’янці- Подільському, який готує дефектологів, спеціалістів для середовища інклюзії. І навіть там при тому, що в них є профільний університет, до кінця не вирішили, яка ж методика є ефективнішою і прийнятнішою для громади. Це дуже непросто і процес інтеграції проходить досить болісно. Але нам треба вчитися жити і знати потреби кожного, а не просто співіснувати, бо статистика різних країн незалежно від рівня їхнього розвитку свідчить, що таких діток народжується більше.

Слідкуйте за новинами Тернополя у: Facebook, TelegramInstagramViber та YouTube.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

15:00 У Тернополі Будинок дитини трансформують у Центр реабілітації та паліативної допомоги. Є план 14:00 Про секрети підписів новітніх керманичів України 13:03 У тернополянина біля будинку вкрали авто, він просить допомогти у пошуках 12:02 Як у Тернополі оживили мистецтво Від читача 12:12 « Ми проти булінгу та насильства!» під таким гаслом проходив тиждень соціально-психологічної адаптації у ТЗОШ №18 11:35 Чергова ДТП через алкоголь: постраждали дві жінки photo_camera 11:03 Що робити, якщо пільговикам відмовляють в безкоштовному перевезенні 10:03 ТОП-10 порад, щоб гарно спати вночі 09:03 У Тернополі запрацювала оновлена поліцейська станція photo_camera 08:00 Цей день в історії, 19 жовтня: почалося масове вивезення українців до Сибіру play_circle_filled 07:00 Погода у Тернополі: 19 жовтня, хмарно, +22° 20:51 БК "Тернопіль" на вихідних протистоятиме "Говерлі" 20:01 "Читається на одному диханні": ТОП-5 захопливих детективів для довгих осінніх вихідних photo_camera 19:01 “Ти зможеж!”: у Тернополі пройде соціальна ініціатива 18:00 Усі розваги у Тернополі на вихідні 17:40 Автобус вскочив в яму, 15-річна Наталя випала і вдарилась головою. Вона померла у лікарні photo_camera 17:31 Тернополянам покажуть чотири кращі швейцарські фільми 17:12 "Нива" на міському стадіоні зіграє проти "Калуша" 16:31 У Тернополі відбудуться змагання на велосипедах для дорослих і дітей 16:10 Знижки в магазинах та аптеках: які переваги мають власники «Файної картки»
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
keyboard_arrow_up