Як дідусь-байкер без ноги ганяє на двоколісному: неймовірна історія чоловіка з Шумщини

• У нього четверо онуків та неймовірна любов до дороги. Олег Андрійчук із села Васьківці, що на Шумщині, не зважаючи на те, що втратив ногу в аварії на мотоциклі, у свої 60 і далі залишається прихильником байкерства.
• Неймовірну історію захоплення, що стало стилем життя, читайте у матеріалі.

Шкіряна жилетка із нашивками-відзначками різних українських мотоклубів та палиця, на яку опирається, щоб сісти на улюблений транспорт, стали незамінними аксесуарами для цього чоловіка.

Вже близько 40-а років Олег Андрійчук не уявляє свого життя без мотоциклів. Він і на байкерських "зльотах" частий гість і у справах мотоцикл — незамінний помічник: з його допомогою чоловік навіть виорує картоплю. А ще його двоколісний просто обожнюють четверо онуків пана Олега.

Перший мотоцикл купив після армії

— Я без мотоцикла вже б не був я. Вже 40 років за кермом. Кажуть: байкер, але я називаю себе просто мотоцикліст, — розповідає чоловік.

Першого "залізного коня" Олег Андрійчук придбав у 21 рік. Це був потужний та недешевий на той час  «Иж-Планета Спорт» або "ПС".

— Я повернувся з армії, служив на Крайній Півночі, коли повернувся, то кажу до батька: "Хочу купити мотоцикл". Він тоді був майстром з виготовлення ринв і непогано заробляв. Каже мені: "Якщо будеш допомагати мені — купимо автомобіль", — згадує чоловік. — А нащо мені та машина, я хотів мотоцикл, то пішов на роботу і сам на нього заробив.

Пан Олег працював на меблевій фабриці в Острозі. Тож мотоцикл, який купив за півроку роботи став і транспортним засобом, щоб їздити на роботу.

В аварії на мотоциклі втратив ногу

Трагічна подія трапилась вже через рік після того, як пан Олег купив першого мотоцикла.

— Я працював в Острозі, мав йти у відпустку, але ми вирішили поїхати в село Оженин зі знайомим. На мотоциклі були вдвох. Перед нами їхав автобус, водій не увімкнув поворот, гальма не засвітились, він просто зупинився посеред дороги, — згадує пан Олег. — Там був ремонт дороги, купа щебеню, з іншого боку була легківка — ми опинились посередині, знайомий злякався — засунув ногу під колесо, мене відкинуло до автобуса, він відбив ногу, ми впали на щебінь. Я зразу глянув на пасажира, він стоїть на ногах і мені полегшало. А в мене... нога повністю відбита.

Чоловіка одразу доставили в лікарню в Острозі. Ногу намагались врятувати, її пришили, але через три дні почалась гангрена. Довелось відрізати знову.

Пан Олег навчився справлятись без ноги: вже за тиждень він зробив мотоцикл і знову сів за кермо. З часом навчився ходити з протезом. Зараз він і по господарству порається, і на байкерські з`їзди залюбки вирушає. Щоправда тепер палиця — його незамінна помічниця. Без неї нікуди.

Має 10 мотоциклів в гаражі

— Вісім "тяжких" мотоциклів продав в Польщі, була "Ява", два "Спарки", "Honda". Зараз маю десять мотоциклів в гаражі. Серед них "Ява", я її називаю "Старушка", "Х-56", два "Урали", два МП та трицикла, — розповідає Олег Андрійчук.

Усі мотоцикли чоловік сам ремонтує. Хоча зізнається, що часу на усе бракує: бо і господарство є, і з сім`єю час проводити треба. А сім`я в чоловіка чималенька: є в нього вже четверо онуків, яких залюбки дідусь катає на своїй техніці.

А ще любов до мотоциклів перейняв син пана Олега. Він підкорює дороги на мотоциклі "Honda".

Сам чоловік каже, що любов до мотоциклів дає йому безмежне відчуття волі, яке не підвладне часу та стану здоров`я. І заради якого просто хочеться жити...

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.