- Майже 20-ть років тому все почалось із сплаву по Дністру. Почав займатись із відомим мандрівником у Тернополі, і не лише, - Борисом Горою. Так я й починав мандрувати, спочатку по області, а потім захопився велотуризмом і їздив по Україні. У різних форматах моя діяльність заходила у туристичний напрямок, та й моя офіційна робота має відношення до туризму. Загалом, у різні роки основною моєю ініціативою було витягувати у мандрівку нових людей, які сумніваються, думаючи чи можуть помандрувати у ту чи іншу місцину. Я хочу збуджувати апетит людей до мандрівок.
- Подорожі - це розвиток, певне навчання. Для мене особисто подорожі - це переключення, бо я їду кудись із міста, а потім, коли повертаюсь сюди, то маю безліч натхнення, - розповідає чоловік. - Стараюсь відволіктись від буденності і зарядитись позитивом. Для мене це не хобі, а стиль життя. Багато хто думає, що я тільки подорожую. Але зазвичай я подорожую лише вихідними. У теплий період їжджу більше, звісно. Часто ми подорожуємо із сім’єю. Мандрівка - це ж постійне відкриття чогось нового.
Мандрівник розповідає, що, звісно, йому б багато де хотілось побувати, але він не складає попередніх графіків.
- Хочеться поїхати на сплав Поліссям. У тих самих Карпатах я багато, але там можна ще безліч місць відкривати нових для себе. Цьогоріч я, наприклад, зробив страховку за кордоном на 40 днів і у мене була мрія її використати. Ну тобто, мінімум 40 днів бути за кордоном і відкрити нові для себе місця. І мене радує те, що фактично я її використовую. Ну і наступного року планую не менше, а навіть більше.
У планах поїхати на важкі технічно сходження на гори та краєзнавчі виїзди, пояснює мандрівник.
- У мене є знайомі, які облаштували притулки для туристів високо у горах і можна взимку заночувати у хороших умовах. Тому у мене є бажання вивезти нових людей, які ще ніколи не були взимку в горах, щоб вони не ночували у палатках, а у хороших умовах, - додає співрозмовник.
- У теплу пору року ми надаємо перевагу наметам. А якщо ж немає можливості спати у наметах, або, наприклад, це якісь сімейні виїзди, то шукаю варіанти хостелу чи приватні садиби, які можна знайти на букінгу. Проте основа активних мандрівок - намет, килимок, спальник. Ці речі завжди є з нами. Навіть у мандрівці в Ісландію ми в цілях економії мали з собою із України - намети, - пояснює співрозмовник.
А ще Роман розповідає, що у мандрівках завжди зустрічаються приємні люди. Каже, якщо потрібна якась допомога, то у більшості випадків знайти того, хто тобі допоможе - не проблема.
- Як мінімум, знайомства у подорожі продовжуються дружбою у “Фейсбуці”, - каже Роман. - Колись раніше, то часто ще й запрошував потім нових знайомих у гості, в Тернопіль. У Млинки їздили, пригадую із новими знайомими.
- Гроші, документи - це таке, що потрібно мати завжди, навіть перебуваючи у Тернополі. Також з собою завжди є комфортний одяг, плюс додатковий одяг на випадок незручностей погодних - це якийсь дощовик і змінний комплект легкого одягу. Якщо я потрапляю у дощ і мені потрібно змінити штани і кофту, то воно завжди є зі мною, навіть під час невеличких відряджень в Україні, по роботі.
Завжди з собою також у мене є такий недоторканий запас - невеликий перекус, запальничка і ніж. Це звичка, яка залишилась із активного туризму. Ну і невеличка аптечка.
Більшість мандрівок чоловік їздить із рюкзаком, його місткість від 30 до 70 літрів, залежно від того куди їде і що потрібно із собою взяти.
- Все що потрібно для тижня у горах можу вмістити у один рюкзак, - каже Роман.
- Коли я був студентом і у мене було вдосталь часу, то я їздив на довготривалі веломандрівники. Зараз ж динаміка змінилась, бо часу мало, а проєктів дуже багато. Плюс сім’я і встигати треба багато, то продовженням цим активностей студентських - став автотуризм.
Чоловік пояснює, що автотуризм дає можливість за ніч заїхати досить далеко, всі дні використати на мандрівку, а не на добирання громадським транспортом.
- Велосипедом я об’їздив всю Західну Україну. Моя найдовша мандрівка - 1400 кілометрів, що тягнулась зі Львова до Луганська. Це був такий проєкт, спрямований розвивати велосипедний рух. Ми в Тернополі хотіли його пропагувати і в плані його розвитку я проїхав на велосипеді 1400 км на велосипеді, до речі, який був призначений більше для міста. Але я дуже хотів показати, що велосипед - це доступний транспорт, яким можна долати великі відстані впродовж дня.
Їздив Роман сам, всього ця мандрівка зайняла дев’ять днів.
- Це було цікаво і не ризиковано, як багато хто думає, - каже співрозмовник. - Бо небезпечно може бути і по Тернополю гуляти, адже може щось на голову впасти. А мандрівку я ж планував, старався врахувати всі нюанси, регіон куди їду, формат. Зрозуміло, що такі фактори, як різка зміна погоди, важко врахувати, проте завжди можна повернутись і не наражати себе на небезпеку.
Роман фактично випробував всі види транспорту, окрім парома, хоча розповідає, що мріє поїхати власним авто в Норвегію, а якщо туди їхати, то найкраще паромну переправу використати.
- Коли був студентом, то шукав, звісно, економні варіанти переїздів: потяги, автостоп. Я багато Україною саме таким чином катався. Це економний, а хто не катався так, то вважає, що найбільш небезпечний варіант. Але, насправді, це вже безліч разів перевірено. І мною, і знайомими, зокрема і дівчатами, що ніколи не зупиняються погані люди. Чим менше автомобілей на тій дорозі може проїжджати у той момент, тим більш ймовірно, що зупиняються лише хороші люди. А от на автобані, коли безліч авто, то кожен водій думає: “Та хтось його точно підбере” і не зупиняються. Можу порадити лише одне - не боятися. Не боятись спілкуватись, незалежно від країни у якій ти будеш. Автостоперів цікаво брати, бо це люди не з твого регіону чи країни, і з вами практично завжди хотітимуть поспілкуватись. Я вже, як водій, у цьому переконався. І якщо у мене є місце, то я завжди візьму когось.
- Зараз мандрую в форматі “ФайноБус-а”. Це зручний формат поїздки в цікаві місця, - розповідає чоловік. - Все почалось із мого 8-місного буса, який був із написом “Файні мандри” і наклейкою козака. Перша мандрівка ним була на Кавказ. А саму назву “ФайноБус” навіть не я вживав, а мої друзі-знайомі почали так говорити. Але “ФайноБус” - не просто машина, а вже соціальна ініціатива. Бо авто у мене змінюється, але на капоті знову з’являється наклейка козака і ми мандруємо у свої файні подорожі.
Витрати йдуть переважно на транспорт, а всі інші питання типу харчування, намети тощо кожен організовує собі самостійно. Це дає можливість оптимально продумати цікавий насичений маршрут, який може корегуватися по ходу та кожному вдало спланувати власні витрати.
- Фішка - залучити нових людей, які мають стереотипи щодо подорожей. Всі поради, які треба я надаю. Більшість мандрівок стартує з Тернополя, але обмежень, звісно ж, немає. Для того, аби до нас долучитись просто потрібно написати у Facebook. Подорожі збирають дуже різних людей, вони дуже часто не знайомі між собою, а буває, що й мені не знайомі. Але ми завжди вважаємо, що це не випадково люди зібрались. Всі мандрівки у нас цікаві тим, що у триденній мандрівці у нас часто є чітко розплановані два дня, а третій день вільний у графіку. Я ніколи не складаю програму, а ми впродовж першого-другого дня вирішуємо куди потрапимо. Також “ФайноБусом” подорожують різновікові люди: від 25 до 70 років.
Чоловік пояснює, що обмежень немає, багато мандрівок таких, що готують людей до складніших подорожей.
- Крайню подорож, яку ми їхали у рамках ініціативи “ФайноБус” вважаю найприємнішою, - каже Роман. - Це була мрію, яку навіть не думали втілювати цьогоріч, але у нас це вийшло і хочеться ще.
- Основні витрати логістичні, попередньо я взнаю чи ми будемо ночувати десь і, звісно, харчування. Наприклад, подорож у Румунію - 1800 км, які ми проїхали із зупинками, екскурсіями, горами, - це все обходилося 1300 гривень за дорогу. Ну і там харчування кожен індивідуально розраховує собі, я наприклад, витрачав 250 гривень в день. Але це три днів за кордоном і неймовірні враження.
Зробити перший крок потрібно лише, - каже Роман. - Потрібно спробувати все, що зрозуміти, що тобі підходить, що подобається. Наприклад, я не можу лежати на пляжі. Насправді, пропозицій дуже багато і можна по-різному спланувати відпочинок. Я рекомендую слухати поради друзів, які вже були у мандрівці. Головне рухатись та мати бажання.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Marcus Aurelius