Хто у Тернополі перетворює буденність на мистецтво

Харизматичний, екстраординарний бард, поет, пісняр, автор скульптур, краєзнавець, продюсер, драматург, журналіст, громадський діяч, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України, начальник управління культури Тернопільської міської ради  Олександр Смик 26 жовтня відзначив своє 60-річчя. Як і годиться такій непересічній особистості, цей ювілей він зустрів на сцені Тернопільської обласної філармонії у колі муз. Свій творчий вечір митець перетворив на свято поезії, пісень і зустрічей із відомими артистами. А ще – представив нову поетичну збірку «Для Бога все вчасно».

Ювілей як свято муз

Дві гітари і трибуна, проектор на задньому плані, банер-афіша нової книжки – так виглядала сцена, на яку вийшов ювіляр Олександр Смик. Він «привітався» з гостями віршем «Кредо» та кількома авторськими піснями під гітару. Попросив запрошених відійти від традицій і не вітати його на сцені, а зробити це після закінчення творчого вечора.

Відтак народний артист України В’ячеслав Хім’як зачитав уривки з автобіоргафічних етюдів Олександра Смика. Усі присутні дізналися, що він народився 26 жовтня 1957 року у селі Грузьке Кролевецького району на Сумщині о 19.00  і є кривим віддзеркаллям своїх батьків – уродженців Сумщини. На відміну від тих, хто шукав свою долю за кордоном, Олександр Смик відчував свою батьківщину на генному рівні, хоч душа дозволяла собі бути в постійній міграції. Свій серед чужих, чужий серед своїх. Він народився майже в дорозі в селі Грузьке, що на Кролевеччині. Формуватись почав у Рівному, де батько купив половину польського будинку в центрі міста. Власні університети разом із сусідськими дітьми пан Олександр проходив у… двохсотлітровій бочці за будинком. Становлення відбулось у «хутірському» інтернаціоналізмі.

Повернувшись на сцену, ювіляр поринув у спогади свого дитинства та юності. На проекторі показали дві світлини митця на фоні ставка. Різниця між ними – 50 років.

– У Грузькому ми жили недовго, тож мені запам’яталися лише верби і ставок, – зазначив він. – Коли я від’їжджав, ставок всох, а коли за п’ятдесят літ я навідався до маленької батьківщини, ставок почав самовідновлюватися. Майже містика.

Олександр Смик сказав, що є багатим чоловіком, бо має трьох доньок і внуків. Пожартував, що багатий на дружин. Батьки і два брати померли, з рідних залишилась лише сестра. Тоді запросив на сцену заслуженого артиста України Василя Хлистуна, який виконав «Романс білого лебедя», присвячений матері.

Згодом лунали пісні ювіляра у виконанні заслуженої артистки України Ірини Шинкарук, керівника гурту «Чорні черешні» Юрія Поліщука, Володимира Вермінського, Віктора Майструка, Зоряни Вовк.

Допомагала вести святковий вечір Олександру Смику Ірина Шинкарук. Дуетом вони виконали пісню «Заручниця».

– Тепер я знаю, що буду робити на пенсії – співатиму дуетом, – пожартував ювіляр.

Завершальним акордом творчого вечора став виступ Тернопільського муніципального духового оркестру «Оркестра Волі». «Многая літа» Олександру Смику співали хористи на балконі філармонійного залу. У фойє продавали авторські книжки та музичні диски. Гарний настрій усім створювали мелодії у виконанні струнного квартету.

Збірка вистояних поезій

Олександр Смик  – особистість багатогранна. Він є одним із фундаторів української поезії, культурологом, засновником першого в Україні приватного будинку творчості «Потік Ірва». Лауреат Всеукраїнських премій, автор понад 20 поетичних збірок і 30 дисків пісень.

«Не згледівся, як уже шістдесят, – пише він на звороті своєї нової книги. – «Все для Бога вчасно» – відтепер для мене істина. І не важливо, яких подій стосується Його вчасність. Лишається до останку пронести свій хрест. Колись я обрав його сам. Не жалію ні за чим. Всі миті однаково прекрасні. І це неповторна мозаїка мого життя. Все в цій книзі вистояне часом і справжніми почуттями. Багато біографічного. Стояв і стою на двох твердинях: Любові і Нездоланності Духу. Вдячний всім, хто в найскрутніші хвилини й у найщасливіші миті був поруч. А тим, хто залишився і досі, то поготів».

Нова книга вийшла у видавництві «Навчальна книга – Богдан». Замість передмови – фраза: «Ніяких передмов… Життям усе сказано…». У змісті – лише назви поетичних розділів: «Мені потрібно зовсім небагато», «Майдан диких янголів», «До тієї, гідної любові», «Життя коротке, щоб казати «ні!», «Поміж іншим». У кінці подані автобіографічні етюди, перелік книг та дисків автора, а також його драматургія, театральний та кінодоробок, фестивальна хроніка.

Лейтмотивом поетичної збірки «Для Бога все вчасно є однойменний вірш. Перші два розділи – це громадянська лірика поета, три наступні – любовно-філософська. Своєрідним підсумком чергового життєвого етапу є заключні поетичні рядки: «Я – хрест Себе несу І це моя Найважча Ноша».

Романтик, ентузіаст, альтруїст

Книга вийшла в оформленні Олега Кіналя. Ось що він написав з нагоди цієї події на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «Олександр Смик – творча і непересічна особистість, яка не лише працює на благо міста, керуючи управлінням культури та мистецтв, а й перетворює буденність у творчість і мистецтво. Завдяки Олександру Смику Тернопіль стає ще більш творчим, поетичним, доглянутим усіма музами. Адже йому вдається реалізовувати масштабні проекти, братись за справи, які вимагають сміливості і масштабного мислення».

Незважаючи на вік пана Смика, ті, хто його знає особисто, до цього часу звуть його Сашком. Попри все він залишається романтиком і душею усього культурного Тернопілля останнього часу. Жоден етап його життя не повторював іншого. Все опановував надзвичайно швидко, так, що професії вичерпувались у ньому. Вважає, що «людина не має права займатися тим, що її гнітить». Він єдиний в Україні член п’яти національних творчих спілок. І все одно— сірий вовк.

«У мене ще багато планів на Тернопіллі, але я тут чужак, а жоден чужак тут прижитися не зможе, – зазначив він в одному з інтерв’ю. – Не знаю чарівнішого, мальовничішого і лукавішого краю. Лукавого саме людьми, ніхто не тримає слова, усюди сліпа заздрість». Та попри все, Олександр Смик продовжує невтомно працювати. Тож невичерного натхнення вам, маестро!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.