-— В дитинстві на дереві побачив папугу. І я тоді дуже хотів тої пташки, — розповідає чоловік. —З часом, так сталося, я потрапив у дитбудинок. Це був 94-й рік. Там мені дали кілька папуг. Вони були каліками, але я їх виходив. Потім роки йшли, навчання. І я вже більше почав займатися папугами, кроликами, шиншилами. І морські свинки були. З 2006 по 2008 я перестав цим займатися і почав розводити рибок. На замовлення розводив. Спарював їх.
Чоловік розводив черепах, восьминогів, піраньї. Займався цим пан Юрій близько двох років, але перестав, бо це досить складно.
— Потім я зробив розплідник і в мене було до тисячі штук різних птахів: папуг, снігурі, канарейки, чижі, щиглі, — продовжує чоловік. — Той розплідник я мав років сім, це було окреме приміщення неподалік дому. Але це складно. Бо ще сім’я, робота, а розплідник забирає багато часу та сили. Я працюю на швейні фабриці, виготовляємо матраци. Йду на роботу, то вранці в годині шостій треба йти погодувати всіх птахів, приходжу з роботи — теж треба їх погодувати, почистити. Ще потім підняли плату за оренду приміщення. Це справді непросто. Тому усіх тварин я відав тим людям, які теж тим займаються, але мають більше часу та можливостей.
Зараз чоловік розводить птахів на балконах у квартирі. Спів пташок із двох балконів розноситься по всіх кімнатах. У клітках живуть канарейки, чижі, щиглі, звичайні вівсянки, снігурі, амадини зеброві і рисові. Чоловік схрещує деякі з них. І каже, що є чимало покупців з інших міст.
— У мене тут канарейка з чижом, звичайна вівсянка з канарейка, — каже пан Юрій. — Мені казали, що не можна схрещувати птахів, бо це гріх. Але ці всі птахи, які в мене, вони родини в’юркових. Звісно, якби схрещував канарейку з голубом, то це вже ненормально. А в мене такі породи, які можна між собою схрещувати, але потрібно дотримуватися відповідних умов та харчування.
Чоловік каже, що білченя побачив коли гуляв з собакою біля Пологового на вулиці Купчинського. Ще близько п`яти років тому. Білченя було на землі.
— Я його забрав. Зразу почав шукати в мережі як за ними доглядати. Знайшов, що їм підходить лише козяче молоко, — розповідає чоловік. — Так воно і росло в мене. Виходили, одним словом. Ми з ним ходили гуляти парком. Без будь-якого повідка і мале не тікало. Я міг би відпустити його, але зрозуміли, що він не виживе в дикій природі.
За кілька років чоловік врятував ще двох білок. Їх теж годували з рук. Одну з них чоловік подарував знайомим, а інша залишилась. Так вони і познайомились. Двоє маленьких білченят з`явились аж через кілька років. У травні їм буде три місяці.
Для білок чоловік облаштував великі вольєри, але часто випускає їх ганяти по всій квартирі.
Щоб отримати гібридів, за птицею потрібно рік доглядати, годувати тими вітамінами, які вони споживає в природі. Потім чоловік в одну клітку запускає двох різних птахів, але між ними є перегородка, щоб вони придивилися одне до одного. Якщо все добре, то забирає перегородку і вони вже разом в одній клітці.
— Я шукаю трави, які вони їдять в природі, — продовжує Юрій Дмитровський. — Восени я роблю заготовки насіння різних рослин на зиму. Якщо давати їм хоча би те насіння, яке вони їдять в природі, то будуть гібриди. В мене є знайомі за кордоном, які розводять птахів, то з ними раджусь щодо їжі.
Пан Юрій каже, що за кілька останніх років вивів кілька нових видів канарейок, схрещуючи їх з лісовими птахами.
Догляд за птахами, які зараз живуть у квартирі сім'ї Дмитровських, багато коштів не потребує. Найголовніше - харчування. Як каже пан Юрій, розведення птахів для нього не заробіток, а хобі, яким зацікавилася і його діти. Вони зробили годівниці для пташок і прикріпили їх до сушки на балконі. А донька Юрія Дмитровського, яка каже сам чоловік, взагалі жодного кота не омине.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Евгений Смаглій
Yura Dmitrovsky
Yura Dmitrovsky