У ТНЕУ є шанс стати університетом «без кордонів»

У ТНЕУ є шанс стати університетом «без кордонів»
Володимир Мартинюк мріє, аби в рідному вузі запрацювала європейська модель освіти, коли між працівниками та керівництвом, між студентами і викладачами буде менше бар’єрів

Усе більше кращих випускників шкіл їдуть здобувати знання в інші міста країни. Рейтинг ТНЕУ серйозно знизився, вважає кандидат на посаду ректора Володимир Мартинюк. У його планах – відродити альма-матер та забезпечити її процвітання.

Якщо для когось економіка – це незрозумілий набір чисел і механізм їх взаємодії, то для нього – це наука, яка допомагає зрозуміти суть багатьох соціально важливих процесів у країні. Доктор економічних наук, професор Володимир Мартинюк користується неабияким авторитетом не лише в українських вузах, а й за кордоном.

Нині тернополянин є професором Національного університету «Львівська політехніка». До вересня 2017 року він працював завідувачем кафедри фінансово-економічної безпеки та інтелектуальної власності Тернопільського національного економічного університету (далі – ТНЕУ – прим. авт.). Розвитку рідної альма-матер він присвятив 15 років свого життя. Пам’ятаючи університет кілька років тому, оцінюючи вектор його розвитку тепер, пан Мартинюк прийняв для себе рішення покращити стан одного з найбільших вузів міста та Західного регіону загалом. Тож він – один із претендентів на посаду ректора вузу. Ще в січні поточного року Міністерство освіти і науки оголосило конкурс на заміщення цієї посади. Вибори мають відбутися 25 квітня. Нагадаємо, що нині добігає до кінця п’ятий рік контракту чинного ректора Андрія Крисоватого.

Про те, якою бачить освітню ниву у майбутньому та як привити молоді інтерес до навчання в українських вишах, Володимир Мартинюк розповів під час інтерв’ю із журналістом «RIA плюс».

Відео дня
  • Пане Володимире, що саме спонукало до прийняття рішення взяти участь у конкурсі на заміщення посади ректора Тернопільського національного економічного університету?
  • Вирішив балотуватися на посаду, перш за все, тому що дуже вболіваю за долю рідної альма-матер. Адже у 1998 році я закінчив цей вуз, потім 15 років працював тут на різних посадах. У ТНЕУ я виріс від старшого викладача до професора, завідувача кафедри. З 1 вересня 2017 року був змушений залишити університет, нині працюю у «Львівській політехніці». Таке рішення було нелегким, але все ж, я не погоджувався з тим, у якому напрямку розвивається ТНЕУ впродовж останніх років, не хотів брати участь у занепаді вузу. Зараз подумки згадав слова із пісні Висоцького: «Усе не так, друзі, все не так..» Так-от, аналізуючи тенденції розвитку рідного вузу, просто не хотілось бути співучасником краху потужного вищого навчального закладу України. Я бажаю ТНЕУ кращої долі…
     
  • Ви тернополянин, але працюєте у Львові. Як встигаєте розриватися між двома обласними центрами?
  • Насправді я розриваюсь не лише між Тернополем і Львовом, а ще й Польщею. Адже вже п’ятий рік поспіль, паралельно викладаю в Університеті економіки та інновацій у Любліні. Мені навіть у насолоду такий активний рух життя. Імпонує зміна подій, рух вперед. Стояти на одному місці – це не для мене.
     
  • На Ваш погляд, чи є досконалою система вищої освіти в Україні? Які нові підходи у навчанні нам конче необхідні?
  • Українська освіта, можливо, не така прогресивна, як у передових країнах світу, однак вона впевнено зробила крок уперед. Так, наприклад, мені дуже подобається, що у нас працює система ЗНО. Розумні діти отримали реальну можливість вступати у вузи, які вони самі обирають. Для порівняння, в групі «Львівської  політехніки»  може бути ситуація, коли із 17 студентів 15 – на місцях держзамовлення. Відповідно, є мотивація для абітурієнтів. Тоді як у ТНЕУ минулого року є провідні спеціальності, на які вуз отримав лише п’ять місць державного замовлення. Це говорить про те, що діти, які здають ЗНО на високий бал, оминають ТНЕУ та вибирають більш сильні вузи. І, повірте, ми втрачаємо великий сегмент студентів – справді цілеспрямованих, інтелектуально сильних. Щоб абітурієнти йшли у ТНЕУ, потрібно, аби вуз дбав про свій престиж – очолював наукові, інноваційні рейтинги, отримував перемоги у конкурсах наукових робіт, олімпіадах тощо.
     
  • Чого нам варто повчитися у європейців і чи маємо ми щось на противагу?
  • Там система освіти у більшості сконцентрована на студентах, на їх бажанні та вмінні вчитися, на їх потребах і практичних знаннях. У нас звикли до моделі, що викладач оцінює роботу свого студента. Натомість у Польщі і самі студенти оцінюють роботу викладачів. У кінці року керівництво закладу проводить опитування серед молоді, за результатами якого визначає, чи варто продовжувати контракт із викладачем. Тому і з самого початку формується модель партнерства між студентом і викладачем.
     
  • Як боряться з корупцією у Польщі? На жаль, це явище в нас досить поширене попри всі зміни, які відбулись впродовж років?
  • Такого поняття, як корупція, за кордоном бути не може. Викладачі гарно мотивовані зарплатою, тож брати хабарі не будуть. Нам же  потрібно формувати нову свідомість нації та генерувати зовсім відмінне покоління людей. На жаль, стара система поборів влаштовує немало і студентів, і викладачів. Комусь легше заплатити, ніж вчитися… Тому справедлива організація навчання їм ні до чого. Але я дуже сподіваюсь, що переважна більшість із нас хоче прогресувати, змінюватися і рухатися вперед. Щоб побороти корупцію у нас, можна піти двома шляхами. Перш за все – це покращити добробут викладачів. Якщо буде гарна зарплата, не буде необхідності брати хабарі та «викручувати руки» студентам. А, по-друге, і саме керівництво вишу повинно вживати заходи для запобігання корупції, наголошувати на відповідальності та встановити дієвий контроль. Втрата робочого місця та відкрита кримінальна справа – це мінімальні плачевні наслідки, які можуть спіткати хабарників.
     
  • Задля цікавості, яка середня заробітна плата викладачів у Польщі і в Україні?
  • У Польщі зарплата викладача стартує від 1000 євро і більше, у Франції та Німеччині професор отримує від 3000 євро і більше. Чим далі на захід, тим зарплати вищі. Україна не має економічної можливості так оцінювати роботу викладачів. Середня зарплата професора у нас складає в межах 10-11 тисяч гривень.
     
  • Як покращити стан освіти в нашій країні?
  • Перш за все, варто мінімізувати всю бюрократію. Викладач у Європі, щоб читати лекції, має представити робочу програму і все. Протягом семестру навчальний заклад може спостерігати, які лекції були прочитані. Добрим помічником при аналізі є система віртуального навчального середовища. Тобто студенти на лекціях не зобов’язані нічого конспектувати, уся викладена інформація є на віртуальній платформі, якою можна користуватися у будь-який зручний час.  Там же можна знайти і завдання на практичні заняття і навіть оцінки. Тобто все створене для того, аби вчитися і викладати було максимально комфортно. У Європі вузи зацікавлені і у підвищенні фахового рівня викладачів. Якщо працівник хоче покращити кваліфікацію чи опанувати нові знання – будь ласка, навчання – за рахунок закладу.
     
  • Якщо Ви переможете на цих виборах, які кардинальні зміни плануєте у тернопільському університеті?
  • У першу чергу, я би працював над тим, аби максимально звільнити час викладача для підготовки до занять та проведення наукових досліджень. Низький рівень заробітних плат потрібно компенсувати доплатами з грантів, участі у експертних оцінках, на які нині в нашій країні є досить великий попит. Для прикладу, нерідко виникає необхідність дати експертну оцінку законопроекту чи наказу, розрахувати, як вони вплинуть на добробут населення. Робота є, перспективи є, але потрібно ще розширювати свої рамки та не боятися виходи із зони комфорту.
     
  • Яким, на Ваш погляд, має бути керівник?
  • Він повинен мати справедливий підхід до підбору кадрів. Потрібно давати «зелене світло» розумним, амбітним, наполегливим працівникам, які хочуть і готові розвиватися та працювати над собою. Саме такі викладача готові надихати і мотивувати молодь. Не потрібно боятися сильних особистостей. Якщо керівник справді дбає про добру репутацію вузу, то він навпаки має підтримувати таких людей, котрі можуть виважено аргументувати свою позицію. Конструктивна критика теж спонукає як не до змін, так хоча б для роздумів над тим, що я роблю не так. І взагалі я прихильник того, аби у вузі було менше бар’єрів. Не потрібно будувати додаткові кордони між керівництвом і викладачами, чи між викладачами і студентами. Здорові партнерські стосунки і дружня атмосфера у колективі – ось ключ до успіху та процвітання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
15:20 Усе для ванної кімнати: огляд магазинів сантехніки Тернополя (партнерський проєкт) 15:00 Військовослужбовцю Тернопільського військкомату, якого затримали на корупції, обрали запобіжний захід 14:05 Жителя Чортківщини підозрюють в організації схеми переправлення чоловіків через кордон 13:15 Знімають асфальт та кладуть нову бруківку: на вулиці Торговиці знижують висоту бордюрів play_circle_filled photo_camera Від читача 14:06 Ціни на аналізи в лабораторіях Тернополя. Огляд ринку 12:46 На «Алясці» чоловік пошкодив чотири автомобілі, припарковані у дворах — поліція 11:25 Масована атака росії: удару зазнали об'єкти критичної інфраструктури України 11:01 На Тернопільщині через негоду перебої з електропостачанням є у 39 населених пунктах 10:25 У Мінекономіки назвали причини переходу на літній час 09:35 Помер військовослужбовець із Кременецької громади 09:00 29 березня без світла буде одна вулиця в Тернополі 08:00 У Тернополі відновлюють футбольні матчі з вболівальниками 22:20 Поліція розшукує 15-річного хлопця з Чорткова Олександра Мороза 22:00 Дитячу травматологію змінив на артбригаду: історія молодого лікаря-науковця 21:00 У Тернополі прощатимуться із військовослужбовцем Іваном Грицком 20:00 Перетворили пустир на модульне містечко: як переселенці стали стимулом для відбудови Малашівців play_circle_filled 19:00 «На щиті» повернувся додому сапер із Теребовлянської громади 18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку 17:00 26-річний тернополянин за 4500 доларів став «батьком» трьох литовських дітей
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up