Історія «жіночого батальйону» з Підгородного, який готує для наших захисників. Репортаж із кухні

• Вже понад два місяці у готельно-ресторанному комплексі «Три бажання», розташованому у селі Підгородне, щодня кипить робота.
• Ініціативні мешканки й «гості» населеного пункту тут готують різноманітні страви для українських оборонців на передовій і не тільки, себе жартома називаючи «жіночим батальйоном».

Завітавши у «Три бажання», дивуємось, наскільки тут злагоджений робочий процес та спокійна атмосфера. Це й не дивно, адже на великій кухні пліч-о-пліч працює чимало досвідчених сільських господинь.

– Ініціатива почати передавати домашні страви хлопцям на фронт виникла спонтанно. Спершу ми кожна у себе вдома готували. Потім запитали у Тамари Ігорівни Крисоватої – власниці «Трьох бажань», чи можемо у її комплексі організуватись, бо там більше приміщення. Тепер все готуємо на базі цього закладу. А далі люди помаленько почали підтягуватись! Ніхто не чекав, поки до нього зателефонують і попросять прийти! Всі долучались добровільно! – розповідає жителька Підгородного Галя.

Вона працює у «Трьох бажаннях» ще з перших воєнних днів. Жінка ділиться: гуртом страви для захисників роблять і активні мешканки села, і переселенки, що приїхали з «гарячих» точок і знайшли тут тимчасовий прихисток.  

– Можна сказати, що ми тут усі вже як одна дружня родина! – говорить Галя.

Хочеться нагодувати якомога більше людей!

«Жіночий батальйон» збирається на кухні комплексу щодня, окрім неділі, ще з першого тижня повномасштабного російського вторгнення.

– Ми приходимо сюди на 11 ранку і працюємо до 17:00-18:00, допоки все не зготуємо, пофасуємо й попакуємо. Масштаби роботи не маленькі! Люди дзвонять одне до одного, переказують інформацію і самі приходять. Єдине – ми іноді можемо уточнювати, на яку конкретно годину збираємось, бо автівка, що везтиме передачу хлопцям, відправляється швидше, – каже нам Галя.

Вона пригадує, що одного разу на кухні аж 20 жінок працювало.

Долучаються до спільного діла у готельно-ресторанному комплексі і молодь, і навіть пенсіонерки, які не хочуть сидіти, склавши руки, поки у їхній державі триває війна з «московським» агресором.

– Мене сюди прийти помогти ніхто не заставляв! – усміхається Надя.

Зараз вона на пенсії, а раніше працювала в аптеці. Каже, що у такому жіночому колі спілкування їй дуже добре.

– Ми спілкуємось, всі товариські, веселі, охочі до роботи. А ще прагнемо якомога швидшої перемоги України! – вигукує Надя.

Меню господині у «Трьох бажаннях» придумали самі. Тут і вареники ліпили, і випікали медівники, маківники, печиво, завиванці, пиріжки з повидлом, булочки та іншу здобу, й робили овочеві суміші для сухих борщиків.

Читайте також: Хлопці на фронті мають бути ситі! Як жительки сіл Біла та Підгородне готують сухі диво-борщики (РЕПОРТАЖ)

– Кожна з дому має свої роками випробувані рецепти, свої «таємниці» на кухні. В роботі підказуємо одне одному, радимось… Хочеться якомога більше люду нагодувати, особливо військових! Чим можемо – тим допомагаємо хлопцям, підтримуємо їх! Поки вони нас ціною власного життя захищають – ми їх годуємо! – усміхається мешканка села Галя.

Продуктами дружню команду з «Трьох бажань» забезпечують волонтери, багато чого привозять жителі Підгородного, тернополяни та просто небайдужі. Використовують жінки й запаси з власних комор.

– Найбільше «йде» яєць, масла, олії, меду на медівники та решту випічки. Раніше потребували картоплі у великих кількостях, бо робили вареники. Також треба було повидла на солодкі пиріжки. Отак, щоб уявити масштаби, в нас за день для тіста вимішується 2 мішки борошна! – каже Галя.

Запалюють захисників «великоднім» настроєм!

До світлого свята Великодня господині вирішили випікати пасочки для наших захисників на передову. За вчора, приміром, вже зробили їх 130 штук!

– Не кожен має можливість наразі собі спекти святкову здобу – пасочку. А у хлопців теж має бути великодній настрій, як же без нього! Також робитимемо «бурячок» (хрін). Приїдуть волонтери, заберуть у нас все приготоване і доставлять, куди потрібно. Це не тільки для солдатів, а й для цивільних, які страждають від голоду! Знаю, що харчі з Підгородного якось завезли навіть у Бучу на Київщині! – розказує нам Галя.

Рецепт своїх пасочок господині не приховують, навпаки – охоче ним діляться.

– Треба 10 яєць, 1 літр молока, 100 г дріжджів, 250 г цукру і 200 г масла. Ще даємо або 150 грамів родзинок, або цукати. Муки – скільки «займе». Великих пасочок з цієї кількості тіста виходить 17, а менших – 25-27 штук, – розповідає одна з господинь у «Трьох бажаннях».

Жінка запевняє: аби паска була добра, її слід файно вимісити, а ще – робити це з любов’ю. Тільки у такому випадку традиційна великодня випічка смакуватиме нашим захисникам на передовій.

Поливати глазур’ю і прикрашати свіженькі пасочки допомагав дев’ятирічний Матвій – синочок Вікторії, яка працює у закладі з мешканками Підгородного.

Хлопчик обрав патріотичні блакитну та жовту посипку, бо це, мовляв, кольори нашого національного прапора.

Готові пасочки на завершення освятив отець Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ Анатолій Залізницький. Чоловік говорить, що Тамара Крисовата, працівниці «Трьох бажань» та небайдужі мешканки Підгородного у цю святкову випічку вклали усю і дівочу, і материнську любов, і знання.

– Незабаром Великдень. Ці пасочки хлопці їстимуть на передовій, а не вдома зі своїми рідними. Паска знаменує собою воскресіння Господа нашого і перемогу добра над злом. Ісус Христос подолав зло, аби своїм воскресінням показати новій людині – тобто нам з вами, щоб жили чесно і справедливо. Захисникам я також побажаю перемоги над російською ордою! – сказав отець.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.