Хто б міг подумати – один з кращих фрі-файтерів не лише Тернополя, а й України та світу може так пристрасно віддаватися своїй другій половинці. Нещодавно він вдруге одружився. Його обраницею стала тернопільська красуня Христина.
Насправді Микола та Христина знайомі вже не один рік. Вони спілкувалися як друзі, і в кожного була своя історія…
Микола ж додає, що взагалі не зрозумів, як їхнє приятелювання так швидко переросло у великі і головне – взаємні почуття. Усе трапилось само собою, як блискавка серед ясного неба – любов взяла і об’єднала ці два тернопільських серця.
- Чесно кажучи, я до сих пір не можу оговтатись, проводжу з дружиною 24 години на добу, і мені все мало. Ніяк не можу насититися нею, - жартує фрі-файтер.
На відміну від багатьох чоловіків, які досить стримані у вираженні почуттів, Микола для Христини – справжній ідеал. Він не втомлюється повторювати, яка вона ніжна, мила та чарівна, як йому пощастило і як сильно він її кохає. Не дивлячись на те, що чоловікові доводиться бути жорстким, рішучим у боях, він залишається незмінним романтиком у повсякденному житті.
І чоловік, і жінка святкують свої Дні народження у жовтні. Вирішили зробити один одному приємно і поїхали на прогулянку до Кракова. Це було 20 жовтня 2017 року.
- Гуляли величними польськими вуличками. Проходячи повз один із соборів, я попросив Христину зупинитися. Там і зробив пропозицію, - розповідає чемпіон.
Христина з посмішкою згадує той день. Каже, що освідчення було для неї найбільшою несподіванкою в житті.
- Нічого не віщувало, що коханий буде робити мені пропозицію. Ми просто гуляли, а потім він почав розказувати, як сильно мене кохає, всипати теплими і ніжними словами. Але насправді Коля так часто робить, він дуже уважний, турботливий чоловік, який вміє поводитись із жінкою. Тож у той момент я не одразу зрозуміла, що відбувається. Звісно, я сказала «так». Як я могла не погодитися? Це ж 89 кг чистого золота, - сміючись розповідає Христина.
17 лютого цього року пара одружилась. Напередодні Микола ще встиг отримати пояс чемпіона «Кубка Буковеля». Перемогу, як він сам говорить, присвятив своєму покійному товаришу Ігорю Слюсарчуку. Нагадаємо, що той помер несподівано. Пафосного святкування весілля не було. Микола на церемонії розпису був ще навіть в гіпсі, який не зняли після бою. Христина – у скромному білому вбранні. Натомість пара не скупилася на приємні слова один для одного.
« Наша мрія здійснилась, ми щасливі. Ти мій ідеал, моє життя , моє повітря ,я дихаю та живу тобою. Люблю тебе всім серцем», - написав Микола Гринчук у себе на сторінці у Фейсбуці. А кохана його не менше красномовно відповіла: «Мій чоловік, мій солоденький цукерочок, дивись, бо ти ж знаєш –і так 24 години в добу разом, а зараз я добу ще розширю!!!! Дякую, що ти в мене є, і що ти зумів полюбити таку відьмочку, як я».
І без перебільшення, за розповіддю Миколи вони з дружиною майже весь час проводять разом. Вона допомагає йому з підготовкою до поєдинків, вирішує всі організаційні моменти, чудово справляється з функцією менеджера, дієтолога, реабілітолога.
- Вийти на ринг – це найпростіший етап, складно, коли готуєшся до поєдинку. Коли потрібно за два тижні із 90 кг зробити 77. Важко фізично, важко емоційно. Але завдяки підтримці Христини я справляюсь з усіма труднощами. Вона – мій талісман.
Інакше і бути не може, продовжує розмову Христина. Вона знає, що ї чоловік – чемпіон і воїн, який завжди іде до кінця.
- Звісно, я переживаю, хвилююся, але я знаю, що коханий зробить все для перемоги, - зауважує вона. – Він справжній чоловік, який завжди прагне бути гідним цього звання. Чомусь мені пригадався вислів спартанців: «Ти – або з щитом, або на щиті». Мій чоловік ніколи не здається. Моє завдання – лише підтримувати його міць, його силу волі його прагнення.
Христина, як каже Микола, - дуже гарна господиня. Вона зуміла з дому зробити справжнє сімейне гніздечко, куди хочеться повертатися. А ще жінка – кондитер від Бога.
- Вона готує такий шоколадний трюфельний торт, що просто пальчики оближеш. Узагалі всі її страви дуже смачні, з коханою неможливо не погладшати, - посміхаючись додає співрозмовник.
Тернополянин же в усьому підтримує дружину. Допомагати не відмовляться. Коли є вільний час, залюбки готує сніданок.
Синочку Христини – Марку Микола став найкращий у світі татом. Він прививає йому любов до спорту та охоче ділиться з ним всім, що знає.
- Ми дуже любимо проводити час втрьох, полежати на дивані, подивитись гарний фільм. Ще мені дуже поталанило з мамою Колі, яка сталі і для мене другою мамою. Наша мама Валя – просто золото. Вона нас бавить різними смаколиками, з нею завжди легко і приємно поговорити про життя.
Шлях до щастя не завжди буває легким. Деколи треба пережити якісь невдачі. Але зрештою, воно того варте, додає подружжя.
- Я почуваюсь не просто щасливим чоловіком, а на сьомому небі від щастя. Тепер нарешті я зрозумів на 1000%, що таке бути щасливим, коханим і люблячим чоловіком та хорошим батьком для самого кращого в світі сина, - говорить Микола Гринчук. – Моя кохана – найкраща у світі жінка та матір, у ній зібралися всі найкращі риси, які тільки можна собі уявити. Вона – ніжна, красива, турботлива, харизматична, з високим почуттям гумору. Вона – моє життя, моє повітря, моє все. З моменту нашої зустрічі я відчув, що таке бути дійсно щасливим. Це любов, у якої немає меж, ми дихаєм один одним, ми живем заради нас та наших почуттів. Це – наша казка, у якій ми головні герої.
У свою чергу, Христина побажала кожному тернополянину кохати і бути коханим.
- Щастя - це не просто жити один біля одного, це - жити один одним! Знаєте, коли ти дивишся в очі чоловіка, а там бачиш себе, нехай не нафарбовану, таку після сну, але для нього ти – саме та, і він ніжно посміхається і каже : «Люблю». Ми до нашого щастя йшли довго, і все що в нас було, - це минуле, яке дало нам наше майбутнє, те що ми маємо і цінуємо зараз... любов є! І є з першого погляду, але її потрібно просто цінувати і насолоджуватись, не змінювати один одного, а любити, любити все, все що є, плюси і мінуси. Менше сваритись, більше цілуватись і говорити про все, бути найкращими друзями один для одного.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер