Військовий журналіст Юрій Кульпа освідчився дружині вже на третій місяць знайомства. У своєму виборі пара не сумнівається і до тепер. Мають двох дітей, заробили на власне житло, на свята кличуть в гості дітей зі Східної України.
Із ді-джея у журналіста та військового. Таку незвичну трансформацію пройшов за життя тернополянин Юрій Кульпа. Нині він – прес-офіцер місцевої 44-ої артилерійської бригади.
Ми продовжуємо цикл публікацій «Дружини відомих тернополян». Адже насправді про надійний тил знаних у місті персон мало що відомо.
У минулому Юрій Кульпа був редактором радіопрограм на «Обласному радіо» та ведучим програм на «Радіо тон 103,5». Має за плечима дві освіти – закінчив Теребовлянське вище училище культури та Львівський національний університет імені Франка. Найцікавіше, що паралельно він працював ді-джеєм у нічних клубах Тернополя. І присвятив цій справі небагато-немало – 10 років свого життя. Навіть дружину знайшов майже на дискотеці.
Для більшості молоді танці – це один із способів розслабитися, цікаво провести час та завести нові знайомства. Для героя нашої публікації то була можливість непогано заробити собі на життя. До роботи в одному з нічних клубів міста він «крутив музику» ще і в 26-ій школі. Знав багатьох молодих людей, зокрема і подруг своєї дружини Ірини. А от її ніколи не бачив.
- На День студента ми з товаришем після дискотеки поїхали ще на вечірку в інший заклад. Дівчина мого друга якраз і була найкращою подружкою Іри. Вони прийшли разом туди, так ми і познайомились, - пригадує чоловік. – Потанцювали і я провів її до будинку. Коли запитав, чи залишить бодай номер свого телефону, вона не задумуючись випалила: «Якщо треба, то знайдеш» і пішла. Наступного дня, переваривши в голові всю інформацію, я почав активні пошуки. Через ту ж її подругу взнав, де живе і таки домовився про зустріч.
На момент знайомства Юрію було 25 років, а його обраниці – лишень 17. Та навіть ця різниця у віці їх зовсім не лякала. Чоловік каже, що вони з першого дня закохалися один в одного. Крім роботи в Тернополі, тернополянин тоді вже заочно здобував журналістську освіту у Львові.
- Я майже одразу після нашого з коханою знайомства мав їхати на сесію. Вона пішла проводжати мене на вокзал. На пероні ми обмінялись невеличкими подарунками. Я їй подарував кулон, а вона – мені статуетку зайчика, - посміхаючись говорить він. – Можливо, то звучить якось наївно, по-дитячому, але ми зберегли ті наші талісмани, і ось уже 16 років вони з нами. Куди б не їхали – всюди нас супроводжують.
Освідчився Юрій Кульпа своїй майбутній дружині пвсля 2, 5 місяці знайомства, 29 грудня 2001 року. Цього дня його коханій якраз виповнилось 18 років. На святкуванні повноліття ніхто з гостей навіть не здогадувався, що буде такий крутий поворот подій, зізнається співрозмовник.
- За столом сиділи друзі та батьки Іри, коли дійшла моя черга говорити тост, то я спочатку вітав її, а потім дістав каблучку і запитав, чи стане вона моєю дружиною, - каже він. – Усі були, м’яко кажучи, шоковані. Батьки оніміли від здивування. Але кохана сказала «так», за що я їй дуже вдячний. До того часу у мене було багато знайомих, на дискотеках бачив десятки тисяч дівчат, але коли зустрів Іру, одразу зрозумів, що вона – та єдина, із якою я хочу бути. Вродлива, розумна, надійний друг і помічник. Комусь треба роки, щоб це зрозуміти, а мені вистачило і трьох тижнів.
Одружилась пара 1 червня 2002 року. На весілля запросили 150 чоловік. Серед гостей - співзасновник і фронтмен українського рок-гурту «СКАЙ», а також гарний приятель Юрія Кульпи - Dj Андрій Mahno.
З моменту одруження і досі, каже чоловік, у них з дружиною – насичене подружнє життя. Аби заробити на власне житло, їм довелось працювати тривалий час за кордоном. Разом і відпочивали, відвідали багато країн світу, мандрівки подарували їм немало солодких спогадів.
За 16 років почуття не змарніли, навпаки, зміцніли – із бенгальського вогника любов переросла у великий феєрверк.
- Моя дружина – мій всесвіт. У ній поєднались всі риси, які повинна мати жінка, - краса, розум, мудрість, терплячість, гарна інтуїція. У всіх питаннях я раджусь з нею і знаю, що деякі речі вона зробить краще, ніж я. Як і кожна жінка, вона має колосальний вплив на чоловіка. Коли ми зустрілися, мені було 25, тоді я думав, що старший, мудріший. Зараз я розумію, що до знайомства з дружиною я ще просто не відбувся. Вона змінила всі мої погляди на життя. Завдяки їй та старшій донечці Тетяні я кинув палити. Боровся зі звичкою 16 років. А потім з напуття дружини доня почала ховати мої цигарки. Так я потихеньку і забув, що таке палити. І ось уже 9 років…
Юрій Кульпа зауважує, що ззовні схожий з дружиною. Тому раніше багато знайомих думали, що вони – брат і сестра. Своє відображення батьки знаходять і в дітях. Старшій донечці Тетянці – 15, вона, як і тато, тяжить до журналістики. А молодшій Діанці – лише п’ять. І вона дає «жару» всій сім’ї.
- Надзвичайно енергійна дитина, ми з нею помолоділи років на 20, це точно, - сміючись говорить чоловік. – Ми з дітьми і на прогулянки, і в гості, і в подорожі. Нам завжди добре разом, ми – як одне ціле, яке не хочеться розділяти.
Дружина пана Юрія – Ірина працює торговим представником у дистриб’юторській компанії. На відміну, від чоловіка, як вона сама каже, має більш розмірений та спокійніший характер.
- Я більш стримана, а він запальний. Удома на мені – господарська частина, а Юра часто придумує, як нам провести дозвілля. Одного разу ми, не плануючи зовсім нічого, за два дні зібрались і поїхали на море. Будь-які мандрівки – він у більшості випадків виступає організатором.
У побуті чоловік допомагає дружині. Він навіть хвалиться, що приготування м’ясних страв – на його плечах. І дружина, і доньки йому в цій справі довіряють на всі 100. Вони знають, що так смачно, як тато, запекти курочку чи зробити стейк зі свинини, ніхто не зможе.
Відколи у 2016 році Юрій Кульпа став прес-офіцером місцевої військової частини, у родини стало набагато менше вільного часу, який вони можуть проводити разом. Але пані Ірина сприймає роботу чоловіка з розумінням.
- Коли в нашій країні війна, я усвідомлюю, що і моя сім’я має докластися до перемоги над ворогом, - каже вона. – Нехай мій чоловік воює не зі зброєю у руках, а лише з ручкою, але його робота вкрай важлива. Адже інформаційна війна з Росією – досить потужна, і нам треба переборювати і знищувати всю ворожу дезінформацію. Звісно, коли він їде у відрядження, ми дуже сумуємо, але знаємо, що татко повернеться, а поруч з нами – завжди наші талісманчики і наша любов.
До слова, герої розповіді вже не раз брали до себе на свята дітей зі Сходу України. Таким чином вони знайомили їх з традиціями Західної України. Адже і Схід, і Захід – єдині, переконане подружжя.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер