Під час планування вагітності необхідно ретельно проаналізувати ситуацію на цей момент і трохи зазирнути в майбутнє. Звичайно, передбачити все, що може статися, не вдасться, але деякі моменти все-таки можна врахувати.
Попри заклики лікарів ставитися до сім'ї відповідально й планувати її, в суспільстві це вважається занадто меркантильним для любові й такого її прояву, як народження дитини. Результат, на жаль, сумний: від невиправданого ризику для здоров'я матері й малюка до розпаду сім'ї, що зіткнулася з безліччю непередбачених проблем. Але ж проблеми є завжди, говорить нам народна мудрість в уособлені бабусі, якщо їх враховувати, то рід людський припиниться. Де ж істина? Вислухаємо обидві сторони.
Думка бабусі
Старше покоління прожило дуже важке життя, їх час, так само як і час їх батьків, а також батьків їхніх батьків ніколи не був легким, проте, дітонародження збереглося. Їх досвід свідчить про те, що більшість проблем так чи інакше вирішується, і, попри труднощі, дітей все ж можна виростити. Важкі часи — це серед іншого ті, коли людині складно планувати своє життя, оскільки немає нічого сталого, все може змінитися в одну мить, треба постійно бути готовим до погіршення умов життя.
Відзначимо й спадщину радянського виховання: людину закликали покладатися в усьому на «кращу у світі систему», де народження дітей всіляко віталося, адже режиму потрібні працівники, а виховувати їх мала держава. Оспівувалася романтика непродуманості, спонтанних «героїчних» рішень, безвідповідальності щодо свого здоров’я. Тому приказки «дасть бог дитя, дасть і на дитя» все ще популярні в народі, а планування вагітності — ні.
Зазвичай думка бабусь така: народжуйте, все якось вийде, та й ми допоможемо. У радянські часи жінка з 28 років вважалася вже старою для пологів, тому бабусі засмучуються, якщо молоді сім'ї довго не заводять дітей, та мучать їх настирливими розпитуваннями на кшталт «Коли ж ви народите дитину?», «Коли ж ви дитині народите братика або сестричку?» тощо.
Думка експерта
Народження дитини вимагає готовності — фізичної, психологічної, та й матеріальної. Безумовно, з погляду виживання дитині потрібно не так вже й багато: дах над головою, турбота, поки вона зовсім маленька, трохи їжі та одягу. Але навряд чи хтось із сучасних мам і тат думає про батьківство в термінах виживання. Та чи потрібні жертви у вигляді здоров'я, добробуту сім'ї, теплих стосунків з партнером, якщо розумним плануванням більшості проблем можна уникнути?
Окреме питання — здоров'я. Звичайно, вагітність не хвороба. До того ж більшість лікарів не поділяють думку про те, що сучасні молоді люди часто хворі. Але й підготовка до вагітності не лікування, це насамперед з'ясування стану свого здоров'я та виправлення «тонких місць», тобто таких, де ризик патологій високий. Відповідальне ставлення до вагітності дає змогу уникнути цілого ряду важких проблем у матері й дитини в майбутньому, адже профілактика набагато ефективніша, ніж лікування.
Згідно з деякими статистикам, абсолютно здоровими народжуються близько 30% малюків. У такої ж кількості вже є певний діагноз. Решта дітей належать до групи ризику. Ситуація пояснюється тим, що через вплив несприятливих факторів (неякісне харчування, випромінювання, вживання ліків, загазованість повітря, алкоголь, куріння та тощо) клітини людського організму безперервно мутують. Мутації, що відбулися в статевих клітинах, можуть успадковуватись наступним поколінням. Людина може навіть не підозрювати про те, які зміни відбуваються в її організмі, особливо якщо вона гарно себе почуває та має здоровий зовнішній вигляд.
Планувати вагітність обов'язково потрібно тим парам, у яких є спадкові захворювання, проблеми з виношуванням дитини. До групи ризику належать й майбутні батьки, що проживають в екологічно забруднених областях або працюють на шкідливому виробництві. Але це не означає, що іншим не варто турбуватися, адже планування вагітності, або усвідомлене батьківство, — запорука здоров'я та добробуту майбутньої дитини.
Під час планування вагітності необхідно ретельно проаналізувати ситуацію на цей момент і трохи зазирнути в майбутнє. Звичайно, передбачити все, що може статися, не вдасться, але деякі моменти все-таки можна врахувати. Фахівці рекомендують розпочинати підготовку до зачаття за пів року або мінімум за 3 місяці до вагітності. Але це за умови, що зовні ніяких ознак хвороб в обох батьків не спостерігається. Але якщо хоча б один з партнерів має поточні або спадкові порушення, термін збільшується.
Якщо ви готові стати батьками й відповідально ставитесь до цього, медичний центр «Мати та дитина» із задоволенням допоможе в цьому.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер