У Тернополі жінка проживає 1986 року, а переїхала сюди із міста Прип'ять після Чорнобильської катастрофи.
- Ми з вікна бачили ту пожежу, - пригадує художниця. - Коли нас пересилили до Тернополя, я не мала ні роботи, ні друзів, ні дому. Було дуже важко.
Коли жінка познайомилася з художниками творчого об'єднання "Первоцвіт" і почала малювати, це стало сенсом її буття.
- Завдяки творчості я не загубилася в цьому житті, - каже пані Шинкаренко. - Оскільки усі мої втрати і здобутки виливаються у творчий процес, у мої картини.
Для збору матеріалу художниця спеціально їздить до найближчих лісів. Найчастіше для цього обирає ліс, що у селі Петриків. Його не дуже розчищають, тож мертвих дерев там достатньо. Часто заготовляти берест жінці допомагають друзі та знайомі.
- До лісу зі мною ходили і вчителі, і лікарі, - розповідає пані Шинкаренко. - Беру з собою усіх охочих, бо допомога ніколи не завадить.
Привозила матеріал із Польщі
Інколи під час збору бересту трапляються й кумедні випадки через те, що помічники дуже захоплюються.
- Я досить часто їжджу в гості до Польщі, - розповідає пані Світлана. - Одного разу разом із подругою ми пішли до лісу, де побачили мертву березу. Товаришка знала, що я малюю на бересті і запропонувала взяти кору.
Так жінки здерли кору з кількох дерев. Понабирали матеріалу в усі пакети, котрі взяли з собою.
- Тоді я кажу подрузі, що вже досить, бо немає куди набирати тої кори. Не довго думаючи, вона зняла з себе сорочку, зав'язала рукави і каже: "Давай наберемо ще сюди", - з посмішкою розповідає художниця. - Ми так і зробили.
Коли цей матеріал тернополянка везла додому в Україну, то польські митники були дещо спантеличені.
- Поляк довго розглядав кору і запитав: "Що це таке? Для чого ви його через кордон везете?", - пригадує жінка. - Щоб довго не пояснювати, я показала йому картинку. Тоді він усе зрозумів і з посмішкою сказав, що це дуже гарна річ.
Після того випадку Світлана Шинкаренко неодноразово везла з Польщі додому берест, але таких казусів більше не було.
Основу готує завчасно
Щоб почати малювати на бересті, потрібно підготувати матеріал. Кору з мертвого дерева пані Світлана знімає в лісі.
- Для цього спочатку роблю насічку спеціальною сокирою і відділяю кору від стовбура, - ділиться секретами художниця. - Вдома із бересту максимально знімаю підкорок.
Потім потрібно дуже ретельно зняти верхній прошарок (дуже тоненьку шкірочку).
- Якщо його не зняти, то на бересті малювати буде неможливо, - каже пані Світлана. - Фарба просто "збіжиться". Потім готовий матеріал висушую під пресом.
Це досить клопітка робота. Вона займає багато часу. Все потрібно робити дуже акуратно, щоб не пошкодити структуру цього матеріалу, стверджує художниця.
- Після всієї підготовки отримую багато полотен різної величини, - розповідає тернополянка. - Спочатку приходить бачення самої картини, а тоді вже вибираю для неї основу.
Коли знаходиться відповідна заготовка, художниця наклеює її на тверду основу, лише тоді миє. Коли ж картину замовляють, то все відбувається навпаки.
- Спочатку підбираю полотно відповідного розміру, з підходящим малюнком, - говорить співрозмовниця. - А тоді вже починаю малювати. Для цього використовую акварель, тому що це прозора фарба, яка не закриває структуру матеріалу.
Роботи потрапили навіть у Китай
Жінка помітили цікаву закономірність: коли люди купили одну її картину, то невдовзі замовляють ще декілька.
- Останнього разу один тернополянин попросив мене намалювати одразу 12 картин, - розповідає пані Світлана. - Він сказав, що вони дуже гарно вписуються в інтер'єр його квартири.
Багато робіт тернополянки є за кордоном. Зокрема, у Росії, Італії, Португалії, Канаді, Ізраїлі та навіть у Китаї.
- За кордон в основному мої роботи замовляють емігранти, які хочуть мати пам'ятку про рідне місто, - каже художниця. - Береза - це наше дерево. А коли на картині намальований краєвид рідної країни, то це дуже дорога пам'ятка для людей.
Шукає героїв, як у хмарах
Ще одна з улюблених технік, в якій найчастіше працює художниця, називається монотипія (малювання на склі).
— Для цього в основному використовую акварель або масло, - говорить пані Шинкаренко. - Після того як фарба на склі змішується, робиться відбиток. А вже тоді картина доопрацьовується.
Кожен твір, виконаний у такій техніці, є унікальним та неповторним. Інша особливість монотипії в тому, що ніколи не знаєш, який буде відбиток.
— Процес творіння картини у цій техніці нагадує дитинство, - ділиться враженнями майстриня. - Коли дивишся на хмаринку і намагаєшся побачити якусь істоту або рослинку, так само й у монотипі можна побачити усе, залежно від уяви.
У художниці є цикл картин, виконаних у техніці монотипія із казковими героями.
- Завжди хотіла бачити казку у своєму житті, та й багато казок розповідали у дитинстві мені і я чимало їх переповіла дітям, - говорить пані Шинкаренко. - От і вирішила відтворити казку на своїх картинах, а техніка монотипія дає вільне бачення.
Те саме відчуває художниця й при малюванні на бересті. На думку пані Світлани, на картинах художник завжди передає свій власний погляд на життя і світ.
— Натхнення мені дарує саме життя, - каже тернополянка. - Я навчилась радіти сонечку, тому, як весна приходить на зміну зимі. Я вдячна Богу за те, що живу на світі.
Зараз у жінки більше можливостей малювати, бо діти уже дорослі, тому має більше вільного часу у своєму розпорядженні.
Улюблені картини не продає
Є картини, які малюються дуже легко. Вони стають улюбленими, тож художниця практично ніколи їх не продає.
— Одного разу друзі мені подарували троянду, - розповідає пані Шинкаренкок. - На ранок у вазі вона так гарно розпустилась, що я її намалювала у всій красі. Ця картина й досі висить на стіні моєї майстерні.
Перебуваючи в Києві, художниця побачила через вікно високу стару сосну, яка росла посеред багатоповерхівок.
— Вона мене настільки вразила, що я намалювала її за 15-20 хвилин, - пригадує співрозмовниця. - Таку красу посеред багатоповерхівок я просто не могла не увіковічити.
Основними об'єктами творів художниці стають архітектурні пам'ятки, мальовничі пейзажі і квіти.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous