Як йога допомогла тернополянину повернутися до нормального життя

Практика йоги - це не "квиток щастя", після купівлі якого зникають всі проблеми. Це - тривала робота над собою для покращення фізичного і духовного здоров'я та усвідомлення свого місця в житті.
Як йога допомогла тернополянину повернутися до нормального життя

Кому варто і кому не варто займатися цією практикою, розповідає тернопільський інструктор із хатха-йоги Юрій Бриль (40 р.). Сам він почав глибоко займатися йогою у 13 років, коли внаслідок травми майже повністю втратив зір. Зараз чоловік вважає себе здоровішим за деяких двадцятирічних. Сам виховує восьмирічну доньку Яну, яка останнім часом теж зацікавилася йогою.

Все починається з тіла
- На що спрямована йога, якою ви займаєтеся, - на духовний чи фізичний розвиток?
- Фізичний і духовний розвиток людини у йозі тісно переплетені. Є практики, які базуються на чіткому розмежуванні фізичного і духовного. Одні розвивають виключно тіло, інші фізичного розвитку зовсім не торкаються - як, наприклад, кришнаїти. Вони теж включають себе до йоги - до бхакті-йоги, тобто йоги віри. Натомість у хатха-йозі присутні обидва аспекти - і фізичний, і духовний розвиток. Однак все починається, звісно, з тіла. Адже саме тіло для нас - найближче і найбільш зрозуміле. Це - той інструмент, яким ми всі вміємо користуватися тією чи іншою мірою. А якщо говорити одразу про свідомість - багатьом на початках занять йогою ще важко відчути, що це таке і як воно працює. Тож духовний аспект починає задіюватися пізніше - коли через тіло вдається достукатися до інших частин нашого єства - більш складних і тонших сфер.
- Ви почали займатися йогою самостійно?
- Спочатку так. Почав я займатися йогою ще за часів Радянського Союзу, коли йога у нас була заборонена під страхом кримінальної відповідальності. Її відносили до того ж реєстру заборонених практик, що й карате. У 70-ті роки в СРСР заявили про те, що бойові мистецтва розвивають агресивність у молодого покоління, і заборонили ними займатися. Хоча йога - аж ніяк не бойове мистецтво. Мабуть, просто заборонили всі східні практики загалом, йогу в тому числі, не дуже розбираючись, що це таке. В останні десятиліття існування Союзу тут вийшла фактично лише одна книжка з йоги - болгарських авторів про хатха-йогу. Тобто інформації про цю практику на той час у нас майже не було.
- Звідки ви дізналися про цю практику і чому саме вона вас зацікавила?
- Підлітком я вже пробував займатися бойовими мистецтвами. Здебільшого карате. Але попри це, шукав себе і в інших секціях - ходив і на класичну боротьбу, займався греблею на байдарці, а також спортивним туризмом. Це був такий вік, коли відчувалося, що чогось у житті бракує, але чого саме - ще точно не знав. І в той час мені потрапила до рук роздруківка книжки про йогу - самвидав, акруші, надруковані на друкарській машинці під копірку, з помилками. Але чимось вона мене таки зачепила. А потім, у 13 років, у мене сталася травма очей, я на рік потрапив у лікарню. Там зустрівся з одним чоловіком із Червонограда - Олександром Олександровичем. Лікувався він там через те, що його завалило в шахті. Витягли його через декілька днів, у лікарні він вже практично помирав під кисневим апаратом. І якось підійшов до нього один лікар і каже: "Шкода мені тебе, ти зовсім молодий. Давай, я спробую тебе витягнути...". І методами елементарної хатха-йоги - пранаямою (вправи для дихання, - прим. ред.) - вдалося Олександра врятувати. Далі він почав займатися хатха-йогою. І на час, коли ми познайомилися, я був просто вражений тим, як він володіє своїм тілом - мені здавалося, що для людини таке неможливе.
Повернувся я з лікарні після шести операцій. Зір так і не відновився, у мене взагалі були всі шанси втратити його зовсім. І те, що я зараз можу самостійно ходити вулицею, орієнтуючись по пам'яті, можна вважати подарунком долі. Після знеболювальних, які мені вводили, вже вдома почало ламати все тіло, боліли суглоби, серце, я просто не знаходив собі місця, з'являлися навіть думки про самогубство.
І в якийсь момент мені пригадалася і та роздруківка книжки з йоги, і ті вправи, які колись пробував робити. Сів в одну із поз - і мені раптом стало легше. Це було для мене відкриттям. Я почав займатися цими вправами щодня, хоча на той час лікарі заборонили мені будь-які фізичні навантаження взагалі. Але іншого виходу в мене просто не було - я робив те, що мені насправді допомагало, зменшувало біль. І так потихеньку йога мене й затягла.
Вже коли прийшов період перебудови, в Союзі створили Асоціацію йоги СРСР, яка розпалася, не встигнувши сформуватися. Бо щойно її створили - розпався Союз. В Україні з 90-х років почали проводити перші семінари з йоги, запрошувати досвідчених вчителів, тож вже більше людей почали дізнаватися про цю практику.

Йога - це метод
- Часто йогу сприймають як щось чуже, що прийшло з іншої культури. Вам такі зауваження робили?
- Спершу рідні переконували мене, що йога мені просто не потрібна. Але коли побачили, що вона корисна для мого здоров'я, то мама навіть читала мені вголос книжки з йоги (сам я не читаю зовсім). Тобто, у батьків було двояке ставлення - йога їм не надто подобалась, але їх задовольняло те, що я чимось займаюся. Хоча загалом я з 16-ти років працював, тож неприкаяним вуличним підлітком ніколи не був.
До речі, етичні принципи йоги не суперечать жодній із релігій. Можна займатися йогою і ходити до церкви - одне іншому не заважає. Просто йога - це практика, метод. Можливість звернути увагу на свій внутрішній світ, як ми живемо, що ми цінуємо, що для нас справді важливе.
- Наскільки, за вашими спостереженнями, українці взагалі цікавляться цією практикою?
- Я спокійно сприймаю те, що багатьом йога справді не потрібна. Є багато людей, які вже щасливі, бо знайшли себе чи в сім'ї, чи в роботі, чи в якомусь захопленні. І це не є погано - це їхнє життя, їхній вибір. А інших і досі щось не влаштовує в житті, змушує кудись рухатися, щось шукати. І одним із методів таких пошуків для якоїсь частини людей може стати йога. Хоча це зовсім не масове заняття і я далекий від того, щоб закликати всіх ставати йогами.

"Мене важко рознервувати"
- Як йога покращила ваше здоров'я?
- Мій фізичний стан зараз кращий, ніж у деяких двадцятирічних, якщо порівнювати за силою і гнучкістю. Також дуже важливий психологічний спокій - мене не так легко рознервувати, "завести", хоча, звісно, якщо докласти максимум зусиль, - таки можна.
- Чи дотримуєтеся вегетаріанської дієти, як вимагають багато східних практик?
- Ні. М'ясо я їм, щоправда, дуже небагато. Хоча був час, коли я два роки був вегетаріанцем. Зауважу, що моєму здоров'ю це ніяк не зашкодило. Але, напевно, я ще не дійшов до того, аби повністю перейти на вегетаріанську їжу. Не варто забувати й того, що йога народилася в Індії, а там трохи інші кліматичні умови. І загалом є багато відносного. Скажімо, вся Індія риби не їсть, а жителі штату Бенгалі вважають рибу овочем моря і спокійно вживають у їжу. Інші, навпаки, у дотриманні принципу ненасилля, розмітають перед собою доріжку при ходьбі, аби не давити комах, чи носять марлеві пов'язки. Але навіть просте потирання рук знищує мільйони бактерій - це природний процес.
Тож, повертаючись до м'яса, - якщо людина внутрішньо готова до того, щоб стати вегетаріанцем - немає проблем. Але, за тим же принципом ненасилля, шкоди не можна завдавати й самому собі. Не потрібно приходити в йогу для того, щоб себе мучити. У нас і так достатньо випробувань у житті. А приходити варто для того, аби розібратися в тому, хто ми є і куди йдемо.

"Слова лише заплутують"
- Скільки зараз часу займають ваші заняття?
- Якщо брати фізичну практику, то 2-2,5 години в день. Хоча зараз я займаюся не щодня - вже немає такої потреби, виконую вправи лише для підтримки фізичної форми. Але головне - це те, що фізична практика потім зміщується у бік роздумів, переосмислення свого життя, цінностей, того, чим ти займаєшся і куди рухаєшся. Такі стани важко описувати - слова часто лише заплутують. Словом, це стан радості і повного прийняття цього світу. Коли ти з ним уже не ворогуєш, а приймаєш його таким, який він є.
- Це свого роду медитація?
- Можна так назвати, хоча це слово мені не подобається. Воно надто заяложене і мало хто нині знає, що насправді воно означає. Насправді - це глибока увага, зосередженість, концентрація уваги на певному об'єкті - це і є медитація. Думаю, кожен пам'ятає свій стан, коли він настільки був поглинений роботою, що не помічав нікого навколо, навіть про себе забував. І тільки така глибока увага може дати повне знання про об'єкт, на який вона спрямована. Натомість ми часто говоримо про "медитацію", вкладаючи в це поняття що завгодно, лише не те, що воно означає. Загалом цей стан просто потрібно пережити - тільки тоді людина дізнається насправді, про що йде мова.

"Коли зупиниш внутрішню балаканину - почуєш світ"
При заняттях йогою особливо важливо дотримуватися правил безпеки і не переоцінювати своїх можливостей, наголошує інструктор Юрій Бриль.
При індивідуальному підборі вправ кожен, хто займається, може перевірити на собі, що для нього краще, що працює, а що не працює, пояснює чоловік.
- Що загалом людині дає йога?
- Насамперед йога не ставить собі за мету викликати в когось почуття вини за те, що він у чомусь неповноцінний. Просто дає можливість побачити світ таким, яким він є насправді. Адже цей безмежний світ людині зазвичай важко осягнути розумом. Аби створити собі почуття стабільності, захищеності, людина створює власний ілюзорний світ, яким живе, - так їй зручніше і безпечніше, це дозволяє їй відганяти страшні думки, наприклад, про смерть. Але при цьому людина не помічає, що веде постійний внутрішній діалог сама з собою. А це не дає почути інших. І йога саме й вчить, як зупинити цю внутрішню балаканину. У тиші, котра настане, можна буде почути вже не себе, а світ.
Хоча групи із занять йогою створюють не для того, аби продавати "квитки щастя", які купив - і всі проблеми зникли. Це індивідуальна робота з тілом, розумом, з диханням. Ми просто даємо людям технологію і певні правила безпеки - що можна робити, а чого не можна.
- Хто даватиме гарантію, що ці заняття людині не нашкодять?
- Насамперед гарантом має виступати сама людина, яка починає займатися. Вона має чітко дотримуватися вказівок, а не так, як у нас буває: мені забороняють, а я таки візьму і зроблю. До травм, як правило, призводить переоцінка своїх здібностей. Такі травми бували і в мене - якось, пригадую, занадто сильно нагнувся, потягнув м'язи. Довелося потратити доволі багато часу, аби знову повернутися до нормального стану.
Тож цих правил безпеки, розроблених йогами-практиками, у яких десятки років досвіду, варто дотримуватися буквально.
- Чи є якісь застереження - при яких хворобах категорично заборонено займатись йогою?
- Не так застереження, як просто потрібен правильно підібраний комплекс вправ - для кожного індивідуальний. Як правило, йогою не рекомендують займатися людям психологічно нестабільним. А тим, хто має фізичні вади, завжди можна підібрати і дихальні вправи, і ряд фізичних вправ, які вони зможуть виконувати і які принесуть їй користь. Щоправда, на швидкий результат розраховувати не варто. Це довгий процес, досвід довжиною у життя. Доки будеш жити - доти і вчитимешся.

Біографія
1969 р. - Юрій Бриль народився у Тернополі. Закінчив 16-ту школу. У 13-річному віці отримав травму очей. Почав займатися хатха-йогою.
Працював на заводі "Ватра", у Товаристві сліпих, займався підприємницькою діяльністю. Нещодавно створив власну групу в Тернополі із занять хатха-йогою на базі центру "Гармонія".

Коментарі (4)
  • Anonymous

    "ще за часів Радянського Союзу, коли йога у нас була заборонена під страхом кримінальної відповідальності..." Только не надо ля-ля, ладно? За часів Радянського Союзу кому это было интересно занимался йогой. На эканах шел очень популярный документальный фильм "Индийские йоги, кто они?". В журнале "Наука и жизнь" регулярно печатались уроки и упражнения.
  • Anonymous

    адреса? телефон?

    Anonymous reply Anonymous

    +380964317484
  • Anonymous

    да настоящая йога творит чудеса, это точно, но так много в ней течений и всего такого что и не йога а йогой называется что опасно пойти не по тому пути...
16:32 У Тернополі померло шестимісячне немовля. З'ясовують чи причина у щепленні 16:30 Нападника, який підрізав Ігоря Турського, оголосили у розшук 16:00 Тернополяни пригадали день, коли вибухнув Чорнобиль 15:00 Вперше в Тернополі дизайнер Андре Тан із ексклюзивним майстер-класом 14:30 Вночі на "Дружбі" чоловік підстрелив хлопця, бо той заважав йому спати 14:15 Тернополяни витрачають на ліки найбільше в Україні 14:00 Від спогадів волосся дибки: тернополянин про Чорнобиль 13:31 В крові хлопців, які загинули в аварії в Світлий понеділок, алкоголю було в 10-15 разів більше норми (оновлено) 13:20 У "Сквері волонтерів" висадили дерева. Про вартість не говорять, бо бояться, що покрадуть 13:00 Фото дня: біля пам'ятника “Жертвам Чорнобильської катастрофи” молились та  ділились наболілим 12:40 Тернополянин став «викрадачем» свого автомобіля. Чоловіка оштрафували 12:18 Тернополяни перемогли на чемпіонаті України з кікбоксингу 12:15 Як покращити свій фізичний стан, якщо ви офісний працівник

Раніше у "Сквері волонтерів" зрізали 12 сухих дерев та 30 кущів. На їхнє місце 26 квітня висадили 27 нових дерев та...

Вже минає 32 роки трагедії на Чорнобильській АЕС. Та біль, який завдала країні катастрофа, не вщухає з роками. Тисячі...

Соціальний проект "Класний керівник" -  це можливість для вчителів розповісти про себе та свою діяльність,...

Швидка доставила хлопчика у лікарню із забійною раною та гематомою голови. Травми 5-річна дитина отримала в результаті...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up